Цілком можливо, що два класи об’єктів, відкриті відносно недавно й на перший погляд зовсім несхожі, насправді є одним і тим самим явищем, але на різних етапах. Йдеться про
маленькі червоні цятки та галактики, вкриті блакитним пилом.
Різнобарвні чорні діри
Усі знають, що чорні діри тому і називаються чорними, що поглинають увесь спектр випромінювання і здаються чорнішими за саму чорноту. Нещодавно опубліковане дослідження показує, наскільки все може бути складніше за цю просту картину.
Взагалі надмасивні чорні діри у центрах галактик відомі людям уже достатньо давно. І відомі зокрема й через те, що акреційні диски та релятивістські струмені роблять їх не просто видимими, а й значно помітнішими за самі зоряні системи, у яких вони розташовані.
Поява нового покоління телескопів, зокрема і James Webb, дозволила науковцям відкрити нові класи об’єктів, які, скоріш за все, є надмасивними чорними дірами. Такими є маленькі червоні цятки (МЧЦ), які присутні на зображеннях Всесвіту через 600–1600 млн років після Великого вибуху.
З іншого боку, нещодавно стали відомими вкриті блакитним пилом галактики, які отримали свою назву через несподіваний пік яскравості у блакитній області. Вважається, що ця особливість також пов’язана з надмасивними чорними дірами.
Одне й те саме
І ось у новому дослідженні науковці припустили, що насправді вкриті блакитним пилом галактики — це ті самі об’єкти, що й маленькі червоні цятки, тільки ми бачимо їх в інший час. І справді, ці галактики населяли Всесвіт під час так званого космічного полудня приблизно через 2–3 млрд років після Великого вибуху.
Ідея про це виникла під час дослідження вкритої блакитним пилом галактики ADFS-KMTDOG-102. Визначивши її повний спектр, вчені звернули увагу на те, що за ним вона дуже схожа на маленьку червону цятку.
Звичайно, може бути, що це — випадковий збіг, проте, цілком можливо, що і червоні цятки теж викликані пилом, який викидає чорна діра. Таким чином, один і той самий процес на різних стадіях справді може давати різні кольори такого об’єкта, як чорна діра.
За матеріалами phys.org
