James Webb зазнімкував галактику Сомбреро

NASA опублікувала знімки знаменитої галактики Сомбреро, зроблені телескопом James Webb (JWST). Вони дозволили розкрити секрети її минулого.

Галактика Сомбреро в ближньому інфрачервоному діапазоні (знімок телескопа James Webb). Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Галактика Сомбреро розташована на відстані 31 млн світлових років від Землі й має масу, що у 800 млрд разів перевершує сонячну. Вона добре відома всім шанувальникам астрономії завдяки своєму характерному зовнішньому вигляду: яскравому ядру, оточеному смугою пилу.

Наприкінці 2024 року JWST вперше зазнімкував галактику Сомбреро. Тоді знімкування відбувалося в середньому інфрачервоному діапазоні. Це дозволило астрономам розглянути її внутрішню структуру і краще зрозуміти будову навколишнього пилового диска.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал Юпітер і Сатурн №2 2025 (193)

До товару

Цього разу знімкування відбувалося в ближньому інфрачервоному діапазоні. Фото JWST демонструє центральну опуклість Сомбреро — щільно згруповану групу зір у галактичному ядрі. На знімку також видно пилове кільце.

Вивчення галактик у різних діапазонах довжин хвиль допомагає астрономам зрозуміти, як вони сформувалися й еволюціонували. У випадку з Сомбреро вони виявили низку дивацтв, які вказують на те, що за «тихим фасадом» ховаються сліди бурхливого минулого у вигляді злиття з іншою галактикою.

Однією з таких дивацтв є зорі. У галактиці Сомбреро розташовано близько 2000 кулястих скупчень. Вони складаються з сотень тисяч старих зір, які утримуються разом силою гравітації. Спектроскопічні дослідження показали, що зорі в цих кулястих скупченнях несподівано відрізняються одна від одної, хоча в теорії повинні мати схожі хімічні відбитки. Злиття різних галактик могло б пояснити цю різницю. Ще одним доказом, що підтверджує теорію злиття, є викривлений вигляд внутрішнього диска Сомбреро.

Галактика Сомбреро в ближньому (ліва частина зображення) і середньому (права частина зображення) інфрачервоному діапазоні. Джерело: NASA, ESA, CSA, STScI

Потужна роздільна здатність JWST також дозволила астрономам розрізняти окремі зорі за межами галактики, але не обов’язково на тій самій відстані від неї, деякі з яких здаються червоними. Їх називають червоними гігантами. Це холодні зорі, але їхня велика площа поверхні змушує яскраво світитися на інфрачервоних знімках. Червоні гіганти також виявляються в середньому інфрачервоному діапазоні, тоді як дрібніші блакитні зорі «зникають» під час спостережень на довших хвилях.

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту
На швидкості комахи: зонд Hera вивчає наслідки тарана астероїда Діморф
Starship уп’ятнадцяте вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром