INVICTUS від ESA — крок до космопланів нового покоління

ESA запускає INVICTUS — європейську платформу для випробувань гіперзвукових технологій.
Європейська космічна агенція (ESA) та британська Frazer‑Nash Consultancy оголосили про старт програми INVICTUS — повністю багаторазового експериментального літального апарата, здатного розганятися до швидкості у 5 Махів (3806 миль/год, або 6125 км/год). Проєкт фінансується через програми GSTP та TDE й має на меті відпрацювати ключові рішення для горизонтального старту та довготривалого польоту в атмосфері на гіперзвукових швидкостях. Консорціум, до якого також входять Spirit AeroSystems і Cranfield University, протягом найближчих 12 місяців представить попередній дизайн повної системи.

Серцем INVICTUS стане воднево‑паливний, попередньо охолоджений повітряно‑реактивний двигун. Його тепловідвідний «прекулер» базується на технологіях, відпрацьованих у програмі SABRE компанії Reaction Engines: система здатна охолоджувати перегріте повітря за долі секунди, що критично для стабільної роботи двигуна на швидкостях понад 6000 км/год. Очікується, що платформа дасть можливість оперативно тестувати нові теплостійкі матеріали, ПЗ та конфігурації двигуна між окремими кампаніями.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

За словами керівника підрозділу хімічної пропульсії ESA Девіда Періго, INVICTUS доведе придатність воднево‑реактивної схеми для горизонтального зльоту та гіперзвукового польоту, а також забезпечить унікальні випробування повного газодинамічного циклу двигуна в літаку. У перспективі проєкт має закласти фундамент для європейських багаторазових «космопланів», що злітатимуть з аеродрому як звичайні літаки, а виходитимуть на орбіту, як ракети.

Опрацювання гіперзвукових технологій відкриває шлях до дешевших та оперативніших виводів малих супутників і наукових приладів. Горизонтальний старт із використанням повітряно‑реактивних двигунів знижує потребу у великих ракетних прискорювачах, скорочує вартість запуску та підвищує гнучкість у виборі вікон старту. Це критично для розгортання високоорбітальних телескопів, оперативного доставлення наукового обладнання у зону мікрогравітації та швидкого оновлення угрупувань супутників спостереження. Зрештою, подібні платформи можуть стати аерокосмічними вантажівками, що забезпечать регулярне й екологічно чистіше сполучення Землі з орбітою.

Хочете дізнатися, як постійні інновації й сміливі інженерні рішення здатні перетворити перспективний проєкт на галузевий еталон? Перейдіть до нашої аналітики «Falcon 9 2010 року vs Falcon 9 2025 року: п’ятнадцять років розвитку» й побачте, як постійні модернізації SpaceX зробили ракету майже невпізнаваною: від зростання вантажопідйомності до повної багаторазовості та рекордної частоти запусків. Порівняйте цей шлях із нинішніми планами ESA щодо INVICTUS — і переконайтеся, що саме справді визначає успіх у космічних перегонах. Натискайте — і дізнайтеся, які уроки гіперзвуковій Європі може дати п’ятнадцятирічна еволюція Falcon 9!

За матеріалами ESA; interestingengineering