Далекий пульсар породжує неймовірно потужне випромінювання

Астрономи виявили гамма-випромінювання дуже високих енергій навколо далекого пульсара PSR J0248+6021. Воно народжується десь у туманності, яка оточує цю мертву зорю.

Пульсар
Пульсар. Джерело: phys.org

Види пульсарів

За допомогою Великої висотної обсерваторії повітряних потоків (LHAASO) міжнародна команда астрономів виявила гамма-випромінювання дуже високих енергій навколо пульсара PSR J0248+6021, яке може бути гало пульсара або пульсарною вітровою туманністю. Про це відкриття повідомляється у статті, опублікованій 6 жовтня на сервері препринтів arXiv.

Пульсари — це сильно намагнічені нейтронні зорі, що обертаються і випромінюють пучок електромагнітного випромінювання. Зазвичай їх виявляють у вигляді коротких сплесків радіовипромінювання, однак деякі з них також спостерігаються за допомогою оптичних, рентгенівських і гамма-телескопів.

Джерела, що випромінюють гамма-випромінювання з енергією фотонів від 100 ГеВ до 100 ТеВ, називаються джерелами гамма-випромінювання дуже високих енергій (ДВЕ), тоді як джерела з енергією фотонів понад 0,1 ПеВ відомі як джерела гамма-випромінювання надвисоких енергій. Природа цих джерел все ще недостатньо вивчена, тому астрономи постійно шукають нові об’єкти цього типу, щоб охарактеризувати їх, що могло б пролити більше світла на їхні властивості в цілому.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2021 (182)

До товару

Випромінювання пульсара PSR J0248+6021

Відкритий у 1997 році, PSR J0248+6021 є пульсаром середнього віку з періодом обертання приблизно 217 мілісекунд і потужністю обертання на рівні 213 децимільйонів ерг/с. Пульсар має надзвичайно високу міру дисперсії — близько 370 пк/см³, що, найімовірніше, пов’язано з його розташуванням у щільній гігантській області іонізованого атомарного водню (область HII), позначеній W5, на відстані близько 6500 світлових років.

Команда астрономів на чолі з Чжен Цао з Китайської академії наук (CAS) повідомляє про виявлення гамма-випромінювання VHE, розташованого поблизу позиції PSR J0248+6021. Цей висновок ґрунтується на даних, отриманих за допомогою Водно-Черенковської детекторної решітки (WCDA) LHAASO.

Проаналізувавши дані WCDA, команда Цао виявила три джерела гамма-випромінювання, два з яких за кутовою відстанню є близькими до PSR J0248+6021. Одне з них виявилося протяжним джерелом, що відповідає 1LHAASO J0249+6022, описаному в першому каталозі LHAASO, а інше — точковим джерелом із кутовою відстанню приблизно 1,2 градуса від пульсара.

Природа випромінювання пульсара

Згідно зі статтею, не було знайдено чіткого розширеного багатохвильового аналога 1LHAASO J0249+6022 від радіо- до ГеВ-діапазону. Тому автори дійшли висновку, що найімовірнішим поясненням виявленого гамма-випромінювання VHE є зворотний комптонівський процес високорелятивістських електронів і позитронів, інжектованих PSR J0248+6021.

Астрономи зазначили, що морфологія гамма-випромінювання VHE дозволяє припустити, що 1LHAASO J0249+6022 є гало пульсара ТеВ або пульсарною вітровою туманністю, пов’язаною з PSR J0248+6021.

«Ці електрони та позитрони, згідно з гіпотезою, або обмежені в туманності пульсарного вітру, або вже втекли в міжзоряне середовище, утворивши гало пульсара», — підсумували дослідники.

За матеріалами phys.org

Новини інших медіа
Диск Чумацького Шляху набув пласкої форми за два етапи
Кристали солі можуть містити підказки про життя під льодом Енцелада
Дві гігантські чорні діри можуть зіткнутися вже за 100 років
Зонд програми ExoMars 10 років працює на орбіті Марса
Помилка в розрахунках: планети Сонячної системи загинуть раніше
Що відбувається з геномом людини в невагомості
Рослини змінюють активність генів за лічені хвилини після потрапляння у невагомість
Космічні паразити: супутники Starlink та OneWeb засліплюють радіоастрономію
Астрофізик Сергій Осіпов розповість школярам, як досліджують Сонце
Спектри SPHEREx виявили слабкі місця моделей коричневих карликів