«Чандраян-2» вийшов на селеноцентричну орбіту

Сьогодні індійський автоматичний апарат «Чандраян-2» здійснив один із найважливіших маневрів своєї місії, після планової корекції курсу він перейшовши на селеноцентричну орбіту з параметрами 114×18072 км. Загальна тривалість увімкнення бортового двигуна склала 1738 секунд.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше
Спускальна платформа «Вікрам» та ровер «Праг’ян» місії «Чандраян-2». Джерело: ISRO

Найближчими днями «Чандраян-2» виконає ще кілька маневрів, які переведуть його на кругову полярну навколомісячну орбіту заввишки 100 км. 1 вересня від орбітального модуля індійського зонда відокремиться спускальна платформа «Вікрам» з ровером «Праг’ян». Вона перейде на орбіту з параметрами 30 x 100 км, після чого виконає серію гальмівних маневрів. Її посадка на Місяць запланована на 7 вересня.

«Вікрам» та «Праг’ян» повинні прилунитись у південному приполярному регіоні нашого природного супутника у точці з координатами 70,9 ° пд.ш. й 22,8 ° с.д. Як місце посадки обрана височина, розташована між кратерами Манціні С та Симпелій N. У разі успіху Індія стане четвертою країною, яка успішно посадила космічний апарат на поверхню Місяця.

Інфографіка присвячена місцю посадки місії «Чандраян-2». Джерело: ISRO

«Вікрам» та «Праг’ян» займуться сейсмічними дослідженнями, вивченням місячного ґрунту та його взаємодії із сонячним вітром, а також передадуть на Землю знімки навколишньої місцевості. Ні спускальна платформа, ні місяцехід не мають системи обігріву, тому вони зможуть пропрацювати на поверхні лише 14 днів (до заходу Сонця). Щодо орбітального модуля, то він розрахований на номінальний термін служби в один рік.

Новини інших медіа
Г’ю Еверетт. Як з’явилася теорія мультивсесвіту
Обсерваторія LISA допоможе відкрити нову популяцію екзопланет
Одна світлина комети 144 роки тому перевернула уявлення людства про небо
Звідки прилітають комети? Запрошуємо школярів на зустріч з астрофізикинею Оленою Шубіною
Дві чорні діри виявились несподівано важкими для раннього Всесвіту
Більшість вуглецю на Землі походить із віддалених куточків Сонячної системи
Роман про кінець світу приніс фантасту Букерівську премію
На околицях Сонячної системи виявили космічного вигнанця з дивною орбітою
Науковці змоделювали безжиттєву Землю віком 5 млрд років
Телескоп Subaru показав форму та температуру ядра комети Енке