Chandra показав еволюцію мертвої зорі

NASA опублікувала відео, що демонструє зміни в залишку наднової Кеплера. Воно було отримано за допомогою рентгенівського телескопа Chandra.

У 1604 році на нічному небі спалахнула нова зоря. Її спостерігали багато вчених, включно з німецьким астрономом Йоганом Кеплером, який зробив великий внесок у її вивчення. Зоря була видна протягом року, після чого зникла.

Зараз ми знаємо, що Кеплер спостерігав спалах наднової. Вона сталася в результаті перевищення білим карликом теоретично можливої межі маси, що призвело до його термоядерного вибуху. Такий вид наднової відомий як тип Ia. Вчені використовують його для визначення відстаней у Всесвіті.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

У 20 столітті вченим вдалося виявити залишок наднової Кеплера. Він знаходиться на відстані 17 тисяч світлових років від Землі. Залишки загиблої зорі розширюються і стикаються з матеріалом, раніше викинутим у космос. Вони нагріті до температури в мільйон градусів і є джерелом потужного рентгенівського випромінювання, що дозволяє вивчати їх за допомогою телескопа Chandra.

Залишок наднової Кеплера. Джерело: NASA/CXC/SAO; Optical: Pan-STARRS

За роки спостережень Chandra неодноразово знімкував залишки наднової Кеплера. Дослідники об’єднали дані його спостережень, виконаних у 2000, 2004, 2006, 2014 і 2025 роках, отримавши відео. Воно демонструє, які зміни зазнали залишки наднової за останнє чверть століття. Синій колір відповідає рентгенівським променям, червоний, зелений і синій — оптичним даним від телескопа Pan-STARRS.

Дослідники виявили, що найшвидші частини залишку (нижня частина зображення) рухаються зі швидкістю близько 6100 км/c. Це більше ніж 2% від швидкості світла. Своєю чергою, найповільніші частини рухаються зі швидкістю близько 1790 км/с. Це велика різниця у швидкості, і астрономи вважають, що вона пов’язана з тим, що газ, в який залишки зорі врізаються у верхній частині зображення, більш щільний, ніж газ у нижній частині. Це дає вченим інформацію про навколишнє середовище, в якому вибухнула ця зоря.

Вибухи наднових і елементи, що викидаються в космос, є джерелом важких елементів, які потім входять до складу наступного покоління зір і планет. Точне розуміння їх поведінки має вирішальне значення для пізнання нашої космічної історії.

Детальніше про наднову Кеплера та інші наднові, що спалахнули в Чумацькому Шляху за останню тисячу років, можна дізнатися з нашої статті.

За матеріалами chandra.harvard.edu

Новини інших медіа
Г’ю Еверетт. Як з’явилася теорія мультивсесвіту
Обсерваторія LISA допоможе відкрити нову популяцію екзопланет
Одна світлина комети 144 роки тому перевернула уявлення людства про небо
Звідки прилітають комети? Запрошуємо школярів на зустріч з астрофізикинею Оленою Шубіною
Дві чорні діри виявились несподівано важкими для раннього Всесвіту
Більшість вуглецю на Землі походить із віддалених куточків Сонячної системи
Роман про кінець світу приніс фантасту Букерівську премію
На околицях Сонячної системи виявили космічного вигнанця з дивною орбітою
Науковці змоделювали безжиттєву Землю віком 5 млрд років
Телескоп Subaru показав форму та температуру ядра комети Енке