Астрономи зафіксували потужний спалах на Проксимі Центавра

Аналізуючи дані, зібрані комплексом радіотелескопів ALMA (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array), команда астрономів з університету Карнегі виявила сліди потужного спалаху, що трапився на Проксимі Центавра минулого року. На піку вона була в 10 разів яскравішою, ніж найсильніші сонячні спалахи при їх спостереженнях у міліметровому та субміліметровому діапазонах.

Проксима Центавра в уявленні художника. Джерело: ESO/M. KORNMESSER / KÜNSTLERISCHE DARSTELLUNG DES PLANETEN PROXIMA B / CC BY 4.0 CC BY (AUSSCHNITT)

Спалах стався 24 березня 2017 року. Всього за 10 секунд яскравість зорі збільшилася у 1000 разів. Події передував менш потужний спалах. Загалом активність зорі тривала дві хвилини.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №5 2021 (186)

До товару

За словами дослідників, це поганий знак для тих, хто сподівається, що на екзопланеті Проксима b, що обертається навколо зорі, може існувати життя. Орбіта Проксими b проходить у т.зв. населеній зоні. Теоретично, її поверхня отримує достатньо тепла та світла, щоб там могла існувати вода в рідкому вигляді. Але, на думку астрономів, за мільярди років подібні спалахи мали здути атмосферу планети та випалити її поверхню.

Спалахи на Проксима Центавра зафіксовані ALMA 24 березня 2017 року. Джерело: Meredith MacGregor, Carnegie

Крім того, астрономи з Університету Карнегі поставили під сумнів результати недавнього дослідження Проксими Центавра, виконаного групою вчених Іспанії. Вони дійшли висновку, що зоря оточена кількома пиловими дисками, що свідчить про наявність у неї складної планетарної системи. Але проаналізувавши дані ALMA, астрономи з Університету Карнегі дійшли висновку, що їхні колеги неправильно інтерпретували інформацію.

Проксима Центавра є червоним карликом. Світила такого класу становлять близько 75% зоряної популяції Чумацького Шляху. Червоні карлики набагато тьмяніші за Сонце та при цьому відрізняються дуже нестабільною поведінкою. Іноді вони можуть генерувати потужні спалахи, а часом їхня світність може зменшуватися наполовину.

Водночас червоні карлики мають гігантську, у порівнянні із зорями на зразок нашого Сонця, тривалість життя. Деякі з них проіснують трильйони років. Коли галактики розбіжаться і всі інші світила вже згаснуть, останні червоні карлики ще світитимуть. Саме тому питання про потенційну життєздатність планет у їхніх системах є одним з основних у сучасній астробіології.

За матеріалами http://www.almaobservatory.org

Новини інших медіа
Астрономи знайшли джерело загадкових спалахів масивної зорі
Загадку згасання зореутворення перевірили на далекій групі галактик
Астрономи вперше побачили зникнення газового гіганта з поля зору
ALMA виявила три зоряних ядра на різних стадіях еволюції всередині однієї газової хмари
Нещодавно відкритий об’єкт заповнює проміжок між нейтронними зорями та чорними дірами
Аварія на першій хвилині польоту: як блискавка ледь не зірвала місію Apollo 12
Небачений масштаб для астрофізики: створена найбільша симуляція Всесвіту
На швидкості комахи: зонд Hera вивчає наслідки тарана астероїда Діморф
Starship уп’ятнадцяте вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром