Астрономи, які працюють із телескопом Hubble, поділилися новою світлиною. На ній зображена мальовнича спіральна галактика NGC 4941.
NGC 4941 розташована на відстані близько 67 мільйонів світлових років від Землі у напрямку до сузір’я Діви. За астрономічними масштабами, це не дуже велика дистанція — але величезний проміжок з точки зору життя. За час, який випущеному NGC 4941 світлу знадобилося, щоб дістатися до нашої планети, на ній змінилася геологічна епоха. Відбулося масове вимирання, під час якого динозаври зникли, а ссавці захопили домінування.
Знімок Hubble демонструє безліч дрібних деталей структури NGC 4941. Серед них окремі зоряні скупчення і ниткоподібні хмари газу та пилу. Галактика має активне ядро. В її центрі знаходиться надмасивна чорна діра, що живиться газом. У міру того як вона збирає газ зі свого оточення, навколо неї формується диск, що складається з перегрітого матеріалу. Він яскраво світиться в різних діапазонах електромагнітного спектра.
Але цим вплив чорної діри не обмежується. Подібно до зір, але в набагато більших масштабах, активні галактичні ядра формують своє оточення за допомогою вітрів, випромінювання і потужних струменів, змінюючи не лише зореутворення, а й еволюцію галактики загалом.
Дані, використані для зображення Hubble, були отримані в межах програми спостережень, що вивчає цикл зореутворення і зворотного зв’язку в прилеглих галактиках. Коли зорі формуються в щільних холодних згустках газу, вони починають впливати на своє оточення. Зорі нагрівають і перемішують газові хмари, в яких вони народжуються, за допомогою вітру, зоряного світла і, в кінцевому підсумку (для масивних світил) — вибухів наднових. Ці процеси називаються зоряним зворотним зв’язком, і вони впливають на швидкість утворення нових зір у галактиці.
Раніше ми розповідали про дивовижний космічний міраж, зазнімкований телескопом James Webb.
За матеріалами Esahubble
