28 березня Ізраїль здійснив свій перший за три роки космічний пуск. Ракета «Шавіт» успішно вивела на орбіту розвідувальний супутник «Офек-13».
Якщо подивитися на орбітальні параметри «Офек-13», то нескладно помітити дещо незвичайне: супутник рухається навколо Землі у «зворотному» напрямку. Тоді як переважна більшість космічних апаратів обертаються навколо нашої планети у східному напрямку (тобто за ходом обертання Землі), в «Офек-13» все навпаки. Але чому Ізраїль запускає «ретроградні» супутники?
Космічна програма Ізраїлю
Завдяки тісним союзницьким відносинам зі США, Ізраїль зазвичай може розраховувати на отримання актуальних розвідувальних даних і запуск своїх супутників на американських ракетах-носіях. Водночас ізраїльське керівництво завжди усвідомлювало, що ситуація у світі може в будь-який момент радикально змінитися. Країна повинна мати можливість самостійно забезпечувати свої потреби у всіх сферах, що сприяють її виживанню, незалежно від наявності та можливостей союзників.
Тож, у 1980-ті роки Ізраїль розпочав роботу над тим, щоб отримати власний доступ у космос. Уже 1988 року країна успішно здійснила свій перший орбітальний пуск, ставши восьмою космічною державою, яка освоїла цикл створення власних супутників і ракет-носіїв.
Пуск, що відбувся 28 березня, став 12-ю космічною місією в історії Ізраїлю. Десять із них були успішними, дві завершилися невдачами. Для всіх них використовувалася твердопаливна ракета «Шавіт», створена на базі балістичної ракети «Єрихон».
Особливість географічного положення Ізраїлю
То чому всі супутники, що запускаються з території Ізраїлю, мають ретроградну орбіту? Вся справа в географічному положенні країни. З трьох боків Ізраїль оточений мусульманськими країнами, більшість з яких вороже до нього ставляться, а деякі й зовсім відмовляються визнавати сам факт його існування. У разі спроби пуску ракети в традиційному східному напрямку, або на полярну орбіту, відпрацьовані перші ступені ракети впадуть на їхню територію, що явно не поліпшить відносини Ізраїлю з сусідами. До того, якщо пуск завершиться аварією, то на їхню територію впаде і секретний вантаж.
Тому в Ізраїлю залишається лише один можливий варіант: пуск у західному напрямку. У цьому випадку траєкторія польоту ракети пройде Середземним морем, Гібралтарською протокою і далі над Атлантикою, не створюючи загрози для інших країн.
Ціна космічної незалежності
Звичайно, подібна схема пуску енергетично невигідна. Під час польоту в східному напрямку обертання нашої планети «допомагає» ракеті, надаючи їй додаткову швидкість і збільшуючи вантажність. Під час пуску в західному напрямку все навпаки. Наша планета «гальмує» ракету, зменшуючи максимальний вантаж, який вона може вивести на орбіту. Але така ціна космічної незалежності. І Ізраїль готовий її заплатити.
Саме через енергетичну невигідність місій у західному напрямку, Ізраїль самостійно запускає лише критично важливі для своєї національної безпеки військові супутники. Що стосується його комерційних і наукових апаратів, то зазвичай вони добираються до орбіти за допомогою західних та індійських ракет.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
