Вчені запропонували новий спосіб шукати сліди життя в інших світах Сонячної системи. Замість окремих хімічних сполук вони пропонують аналізувати статистичні закономірності в органічних молекулах.
Проблема одного маркера
Традиційний підхід до пошуку біомаркерів полягає у виявленні конкретних речовин: кисню, метану, закису азоту. Проблема в тому, що ці самі сполуки можуть утворюватися і без участі живих організмів. Метеорити, астероїди, лабораторні симуляції добіологічних умов — всі вони можуть містити амінокислоти й ліпіди, тому їхня наявність сама по собі нічого не доводить.
Дослідники з Інституту науки Вайцмана в Ізраїлі та Каліфорнійського університету в Ріверсайді розробили статистичну систему, засновану на концепції екорізноманіття.
Ця концепція прийшла з екологічної теорії, де нею описують структуру біологічних популяцій: скільки видів присутнє і як рівномірно вони розподілені. Науковці застосували ту саму логіку до молекулярних наборів — амінокислот і жирних кислот.
Що показали результати
Виявилося, що амінокислоти біотичного походження різноманітніші й розподілені рівномірніше, ніж ті, що утворилися абіотично. З жирними кислотами картина протилежна: абіотичні зразки демонструють вищу рівномірність розподілу.
Важливо, що ці закономірності стійкі навіть після значного руйнування молекул. Серед досліджених зразків були скам’янілі яйця динозаврів — і статистичний сигнал біотичного походження в них зберігся.
Де і як це застосовувати
Автори особливо виділяють Європу — супутник Юпітера, де радіоліз вважається основним чинником руйнування органіки в приповерхневому льоду. Саме на цьому прикладі вони змоделювали деградацію молекул і переконалися, що метод залишається надійним навіть за таких умов. Він не замінює інші підходи, але додає ще один незалежний рядок доказів у майбутніх пошуках.
«Якщо різні методи вказують в одному напрямку, це стає дуже переконливим», — зазначив співавтор роботи Фабіан Кленнер. Дослідження опубліковане у виданні Nature Astronomy.
Джерело: universetoday.com
