Сплески росту бувають не тільки у дітей. Нещодавно науковці відкрили планету-сироту, з якою відбувається щось подібне. Цей новонароджений світ позбавлений зорі, проте зростає надзвичайно швидко.
Рекордне зростання маси
Астрономи виявили величезний сплеск росту у так званої мандрівної планети. На відміну від планет у нашій Сонячній системі, ці об’єкти не обертаються навколо зір, а вільно плавають у космосі самостійно. Нові спостереження, проведені за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (ESO VLT), показують, що ця вільно плаваюча планета поглинає газ і пил зі свого оточення зі швидкістю шість мільярдів тонн на секунду. Це найшвидший темп зростання, коли-небудь зафіксований у мандрівної планети або будь-якої іншої планети, що надає цінну інформацію про те, як вони формуються та ростуть.
Новостворений об’єкт, маса якого у п’ять-десять разів перевищує юпітеріанську, розташований приблизно за 620 світлових років у сузір’ї Хамелеон. Офіційно названа Хамелеон 1107-7626, ця мандрівна планета ще формується і живиться з навколишнього диска газу та пилу. Матеріал постійно падає на неї. Цей процес відомий як акреція. Втім, команда під керівництвом Віктора Альмендрос-Абада з’ясувала, що швидкість акреції у молодої планети не є сталою.
До серпня 2025 року планета накопичувала матеріал приблизно у вісім разів швидше, ніж всього кілька місяців тому, зі швидкістю шість мільярдів тонн на секунду! Науковці заявляють, що це найпотужніший епізод накопичення, коли-небудь зафіксований для об’єкта планетарної маси.
Як утворюються мандрівні планети?
Команда також використовувала дані телескопа James Webb, який експлуатують космічні агенції США, Європи та Канади, а також архівні дані спектрографа SINFONI на Дуже великому телескопі (VLT) Європейської південної обсерваторії (ESO). Походження вільних планет залишається відкритим питанням: чи є вони об’єктами найменшої маси, що формуються як зорі, чи це гігантські планети, викинуті зі своїх систем народження.
Результати свідчать, що принаймні деякі мандрівні планети можуть мати подібний шлях формування до зір, оскільки подібні спалахи акреції раніше спостерігалися у молодих світил. Як пояснює співавторка Белінда Даміан, астрономка з Університету Сент-Ендрюс, це відкриття розмиває межу між зорями та планетами й дає нам змогу зазирнути у найраніші періоди формування мандрівних планет.
Природа процесу акреції
Порівнюючи світло, яке випромінювалося до і під час спалаху, астрономи збирали відомості про природу процесу акреції. Дивовижно, що магнітна активність, здається, відігравала роль у викликанні драматичного припливу маси, що раніше спостерігалося лише у світил. Це свідчить про те, що навіть об’єкти з малою масою можуть мати потужні магнітні поля, здатні живити такі акреційні події. Команда також виявила, що хімічний склад диска навколо планети змінився під час акреційного епізоду: водяна пара була виявлена під час нього, але не до нього. Це явище спостерігалося у зірок, але ніколи у жодної планети.
Вільно плаваючі планети важко виявити, оскільки вони дуже тьмяні, але майбутній Надзвичайно великий телескоп (ELT) Європейської південної обсерваторії (ESO), що працюватиме під найтемнішими у світі астрономічними небесами, може змінити цю ситуацію. Його потужні інструменти та гігантське головне дзеркало дозволять астрономам знаходити та вивчати більше таких самотніх планет, допомагаючи їм краще зрозуміти, наскільки вони схожі на зорі.
За матеріалами phys.org
