Вчені, які працюють із телескопом James Webb, знайшли докази того, що під час епохи реіонізації Всесвіт став прозорим завдяки випромінюванню перших галактик. У цьому їм допомогли квазари, що висвітили далеке минуле.
Загадкова епоха реіонізації
Нова стаття, присвячена дослідженню ранніх галактик за допомогою телескопа James Webb, нещодавно опублікована вченими з Університету Цюриха. У ній вони змогли довести те, що колись на світанку свого існування Всесвіт став прозорим завдяки випромінюванню перших зір та галактик.
Йдеться про так звану «епоху реіонізації, яка існувала між космічними «темними віками» та сучасним станом Всесвіту. Факт того, що це саме випромінювання зір іонізувало міжзоряний газ і зробило його прозорим для світла, зазвичай подається як доведений, але це не зовсім так.
Вченим відомо, що спочатку Всесвіт був наповнений гарячим і непрозорим газом. Потім він охолов, але все одно лишився непрозорим. А після цього знову нагрівся та став прозорим. Ось і все, у чому досі вчені були впевнені. І випромінювання галактик було найбільш ймовірним, але не єдино можливим.
Перші галактики у світлі квазара
І ось вчені вирішили остаточно переконатися в тому, що саме перші галактики були причиною реіонізації газу. Для цього вони спробували зазирнути у ті області Всесвіту, які ми бачимо такими, якими вони були безпосередньо під час «просвітління». Вони розташовані на відстані понад 13 млрд св. років від нас.
Розгледіти їх допомагали квазари. Ці велетенські активні чорні діри містяться всередині галактик і випускають струмені речовини, які наче ліхтарики підсвічують для нас далеке минуле. Завдяки їм вчені побачили, що космос у часи епохи реіонізації був у цілому непрозорим, але сповненим гігантськими «бульбашками», крізь які світло проходило вільно.
Найцікавіше те, що у центрі кожної з них містилася крихітна цятка, яка насправді була галактикою. Тобто саме її випромінювання викликало іонізацію міжзоряного газу у «бульбашці», діаметр якої сягав 2 млн св. років. Аби переконатися, що це не випадковість, вчені дослідили інші ділянки неба, «підсвічені» квазарами.
Вони очікували побачити тут пару десятків галактик, оточених прозорими «бульбашками». Але їх виявилося 117 — набагато більше, ніж передбачалося. Тобто процес іонізації газу справді був масовим і відбувався у величезних об’ємах.
Ми бачимо ці галактики такими, якими вони були через 900 млрд років після Великого вибуху. Переважно вони менші, але хаотичніші за сучасні, та мають достатньо незвичну структуру, яка свідчить про те, що тоді в них відбувалися дуже бурхливі процеси.
За матеріалами phys.org.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine