Радіотелескоп Грін-Бенк зумів отримати радарне зображення району Хедлі-Апенніни. У 1971 році він став місцем посадки місії Apollo 15, яку нині вважають однією з найпродуктивніших місячних експедицій.
На знімку можна роздивитися гори, а також борозну Хедлі — 130-кілометровий звивистий каньйон, ширина якого сягає 1,5 км, а глибина — 400 м. За однією з версій, ця структура утворилася через потік лави, що колись протікав тут і прорізав шари поверхневих відкладень. За іншою, спочатку він являв собою лавову трубку, чиє склепіння пізніше обвалилося. У будь-якому разі, він є єдиним відомим подібним утворенням на Місяці. Свого часу учасники експедиції Apollo 15 дісталися до його краю.
Рефлектор Грін-Бенк є найбільшим у світі повноповоротним параболічним радіотелескопом. Розмір його антени становить 100×110 м. Нещодавно на нього встановили новий передавач, після чого з його допомогою було зроблено знімок району Хедлі-Апенніни. Послані ним радіохвилі відбилися від місячної поверхні й потім були прийняті антенним комплексом VLBA (Very Long Baseline Array).
Встановлення передавача було виконано з метою демонстрації можливостей нової системи, яку планують встановити на радіотелескоп. Раніше Грін-Бенк використовувався виключно як «приймач». Найчастіше він працював у тандемі з обсерваторіями Аресібо та Голдстоун, приймаючи їхні радіосигнали, відбиті від небесних тіл. Тепер же цей інструмент зможе самостійно займатися активним скануванням космічного простору. У разі успіху проєкту це дасть змогу хоч частково закрити прогалину в дослідницьких програмах, що утворилася після виходу з ладу антени Аресібо.
За матеріалами https://www.space.com
