Дослідники дійшли висновку, що Юпітер на ранніх стадіях еволюції поглинув велику кількість зародків планет. Учені припустили, що утворився він у чотири рази далі від Сонця, ніж перебуває нині.
Нові дані про структуру Юпітера
Вчені з ряду європейських університетів нещодавно дійшли висновку, що складна внутрішня структура найбільшого газового гіганта Сонячної системи свідчить, що його історію слід переглянути.
Дослідження 90-х років свідчили, що внутрішня структура Юпітера більш-менш рівномірна. Усі важкі елементи розташовані ближче до його ядра, а легкі — біля поверхні. Однак місія Juno довела, що матеріал всередині планети не настільки перемішаний, як здавалося. Про це свідчать численні неоднорідності гравітаційного поля, зафіксовані цим апаратом. Докладніше можна почитати у статті, опублікованій у The Astrophysical Journal Letters.
Всередині Юпітера чимало зон, де матеріал важчий, ніж мав би бути. На думку вчених, причиною цього може бути збагачення планети важкими елементами на пізніх стадіях її формування. Але тоді гігант мав мігрувати та поглинати на своєму шляху невеликі тіла.
Юпітер народився далеко від Сонця
Планетезималі — це зародки планет, які були широко розповсюдженими на ранніх стадіях існування Сонячної системи. Вони являли собою неструктуровані згущення елементів різної густини. І саме їх почав поглинати молодий Юпітер.
Однак для цього йому треба було мігрувати системою. Юпітер змінював свою орбіту внаслідок взаємодії з іншими великими тілами. Ця міграція відбувалася відносно швидко за космічними мірками. Однак все одно вона тривала сотні тисяч і мільйони років.
На думку астрономів, для того, щоб поглинути достатню кількість планетезималей, подорож Юпітера мала бути достатньо довгою. Багаті на важкі елементи протопланети утворювалися у більш холодних частинах Сонячної системи. Вчені підрахували, що Юпітер мав сформуватися принаймні в чотири рази далі від Сонця, ніж він перебуває зараз.
Ідея про міграцію гігантів на ранніх стадіях існування Сонячної системи не є новою. Однак досі вона базувалася переважно на математичних моделях стійкості та загальному розподілі елементів між небесними тілами. Тож досі конкретна картина міграції лишається суперечливою.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine
