Науковці попереджають, що нові космічні перегони між країнами чи приватними компаніями можуть призвести до різкого збільшення кількості апаратів на орбітах. А це, своєю чергою, означає значні проблеми, викликані їхнім згоранням в атмосфері нашої планети.
Падіння супутників
Чи сподобається вам жити поруч зі сміттєспалювальним заводом? Науковці попереджають: уже невдовзі склад повітря, подібний до того, що фіксують біля таких підприємств, може частково відтворюватися в атмосфері Землі. Причиною цього може стати різке збільшення кількості космічних апаратів, що працюють на орбіті.
Запуск супутника остаточно перестає бути великим досягненням. Уже зараз на орбіті перебуває понад 15 тис. апаратів. Цей факт непокоїть науковців: вони заважають астрономічним спостереженням і ускладнюють роботу обсерваторій. Та й зіткнення хоча б двох з них може спричинити синдром Кесслера.
Магазин від Universe Space Tech
Шкарпетки Космічна Капібара – Велика Капі
До товаруПроте найбільше занепокоєння викликає те, що всі вони зрештою мають впасти на Землю і згоріти в атмосфері. Це не єдиний можливий сценарій, але альтернативи можуть бути ще небезпечнішими. І хоча зараз вважається, що контрольоване зведення супутників з орбіти відбувається максимально безпечно, побоювання щодо довгострокових наслідків цілком небезпідставні. З подальшим зростанням кількості запусків масштаби цього процесу лише збільшуватимуться, а разом із ними — і потенційний вплив на атмосферу.
Космічні перегони
Основну загрозу науковці вбачають у можливості початку нових космічних перегонів. Неважливо, будуть вони вестися між наддержавами чи між мегакорпораціями — все одно виникає загроза, що кількість апаратів, які запускають у космос, а значить і тих, що будуть падати на Землю, може підскочити до мільйона.
І насправді це зовсім не чистий з погляду екології процес. Кожна загибель супутника — руйнування значної ділянки озонового шару Землі. А він відновлюється дуже непросто. Крім того, супутники не згоряють повністю — значна частина матеріалу їхніх корпусів перетворюється на крихітні тверді частинки.
Вони за своїми характеристиками дуже нагадують те формально чисте повітря, яке викидають у процесі роботи сміттєспалювальні заводи, бо утворюється воно в результаті схожих процесів. Особливо це стосується дрібнодисперсного оксиду алюмінію.
Поки що ці процеси у межах норми, але в майбутньому можуть стати неконтрольованими. Усе це примушує замислюватися над тим, чи не варто вже зараз обмежувати видачу ліцензій на їхні запуски.
За матеріалами phys.org
