Ще свіжі спогади про славнозвісну комету C/2023 A3 (Цзицзіньшань — ATLAS), якою ми милувалися у жовтні, а вже до Сонця підходить ще більш видовищна комета — C/2024 G3 (ATLAS). Яка вона? Коли досягне піка яскравості? Чи зможемо ми її побачити, і взагалі, чого від неї очікувати? Про це та багато іншого — у наших матеріалах.
Нова хвостата
Багатообіцяючу комету відкрили 5 квітня 2024 року за допомогою півметрового телескопа роботизованої системи ATLAS — Asteroid Terrestrial-Impact Last Alert System, призначеної насамперед для моніторингу потенційно небезпечних астероїдів. Вона рухалася південним сузір’ям Райський Птах і являла собою непримітну, трохи розмиту цяточку +19 зоряної величини, тобто була майже у 160 тис. разів слабшою, ніж те, що може роздивитися на небі людське око.
Перші розрахунки орбіти показали, що комета є періодичною, але період сягає 160 тис. років. Відтак, якщо розрахунки коректні, то хвостата гостя востаннє навідувалася до центральної частини Сонячної системи, коли наші далекі предки ще жили в Африці.
Оскільки ця комета стала третьою, що була підтверджена у першій половині квітня, до того ж довгоперіодичною, то їй дали постійне позначення C/2024 G3, а позначення ATLAS вона успадкувала від першовідкривачів.
Майже одразу стало зрозуміло, що взимку 2024/2025 років комета стане дуже яскравою, майже такою ж, як зараз є Венера. Але розрахунки конкретного пікового блиску коливалися. Оптимістичні прогнози зумовлені насамперед близьким прольотом комети навколо Сонця: 13 січня вона пройде перигелій на відстані лише 0.0935 астрономічної одиниці, тобто опиниться у 4 рази ближче до гарячого світила, ніж, у середньому, розташований Меркурій. C/2024 G3 (ATLAS) відносять до навколосонячних комет, оскільки 14 млн км від Сонця — це справді дуже близько для брили брудного льоду.
Чи переживе комета гарячий поцілунок нашої центральної зорі? Чи потане в її палких обіймах? Ми вже бачили, як це відбулося з минулорічною кометою C/2023 S1, яка спершу обіцяла бути яскравою, а потім показала кілька спалахів і повністю випарувалася ще до перигелію. Якщо комета справді є періодичною, то вона вже проходила це випробування (тобто є динамічно старою), і це підвищує шанси на виживання.
Раптовий спалах
Впродовж останніх місяців спостереження головної героїні нашої історії були доволі-таки складною задачею. Орбіта комети розташована таким чином, що більшу частину часу її можна спостерігати виключно у південній півкулі. Але навіть там спостереження стикалися з труднощами: видиме положення хвостатої було занадто близько до Сонця! Ця обставина зумовлювала значно меншу популярність C/2024 G3, ніж мала її попередниця C/2023 A3 (Цзицзіньшань — ATLAS), знімки якої восени заполонили Інтернет. Проте наявні дані свідчили про поступове планове зростання яскравості. На початок січня блиск комети складав вже ~4,9m, що точно відповідало прогнозам. Її спокійна поведінка підтверджувала гіпотезу, що комета є динамічно старою.
Накопичені спостереження дозволили науковцям оновити параметри орбіти. Тепер же виявилося, що комета рухається незамкненою майже параболічною траєкторією, відтак, вона, скоріш за все, прийшла до нас із Хмари Оорта і до Сонця наближається вперше.
2 січня перед сходом Сонця відомий першовідкривач і спостерігач комет Террі Лавджой помітив, що C/2024 G3 раптово збільшила свою яскравість у кілька разів. Несподівано для самого себе Террі зміг знайти комету на доволі світлому небі у маленький бінокль. Комета явно показала свій перший спалах. Такі події зазвичай свідчать про фрагментацію ядра.
Висновки Лавджоя тієї ж доби підтвердили й інші спостерігачі. А 3 січня Гус Баллан (Аргентина) зміг навіть роздивитися комету неозброєним оком! Можна було очікувати, що після спалаху вона дещо потьмяніє, але впродовж наступних днів її блиск не зменшився, а продовжував зростати. Тепер вже прогнозована на 13 січня максимальна яскравість досягла неймовірних -6m, а це значно яскравіше за Венеру! Це означає, що, теоретично, поблизу перигелію її можна буде спостерігати навіть на денному небі. Проте є тут одне «але»…
Спостереження у північній півкулі
Траєкторія руху C/2024 G3 (ATLAS) орієнтована таким чином, що саме на північному небі комета перебуватиме під час проходження перигелію, і саме в цей час вона має стати надзвичайно яскравою. Проміжок, на який приходиться пік її блиску, є дуже вузьким — триває буквально добу. Хоча за пару днів до та після піка комета все ще залишатиметься яскравою.
Єдина складність, з якою ми тут стикаємося, — надзвичайно близьке розташування до Сонця. Під час проходження перигелію комета опиниться лише у 5° від денної зорі й буде сходити буквально за 20 хвилин до неї. Якщо фрагментація ядра не продовжиться (а поки що інших спалахів не спостерігалося), то комета може стати навіть денним об’єктом. Але для того, щоб її зафіксувати, необхідно вжити певних запобіжних заходів. Зокрема, треба надійно сховатися від сонця за будівлею.
Попри екстремальні умови, шанси побачити комету все ж є. Тут вам знадобиться чистий горизонт. У проміжку між 10 та 12 січня комету можна спробувати упіймати на південному сході, безпосередньо перед тим, як з-за обрію з’явиться Сонце. 13–15 січня за нею варто полювати одразу після того, як денна зоря сховається — тут уже знадобиться відкритий південний захід.
І є ще одна можливість відстежувати рух хвостатої мандрівниці. Увечері 11 січня вона має з’явитися у полі зору космічного сонячного телескопа SOHO, і рухатиметься там щонайменше впродовж 4 днів.
