Що побачити в небі липня: 7 подій, які не можна проґавити

Літо вже повністю вступило в свої права, з його спекотними днями та теплими короткими ночами. І липень, безперечно, є тим місяцем, коли на небі панує Чумацький Шлях, що широкою смугою розкинувся через увесь небосхил. Саме середина літа в наших широтах є найкращим часом для спостереження сузір’я Стрільця, в напрямку якого розташований центр нашої Галактики, і де аматори астрономії можуть знайти купу різноманітних цікавих об’єктів — як для фото, так і для візуальних спостережень.

Два небесних птахи (Лебідь і Орел) та стародавній музичний інструмент (Ліра) є «домівками» для трьох яскравих зір. У цих сузір’ях розташовані, відповідно, Денеб, Альтаїр та Вега, що формують примітний астеризм — Літній Трикутник.

Кінець місяця ознаменується максимум метеорного потоку Дельта-Аквариди, але його радіант у наших широтах залишається доволі низько, тож особливо високої активності очікувати не варто.

Серед яскравих планет на вечірньому небі низько над західним горизонтом можна буде помітити Марс і Меркурій. А Венера і Сатурн доступні для спостережень перед світанком. Наприкінці червня відбулося сполучення Юпітера з Сонцем — планета пройшла точнісінько за нашою центральною зорею, тепер же умови спостереження газового гіганта будуть поступово покращуватися, і наприкінці липня його теж можна буде помітити на передсвітанковому небі низько над горизонтом.

Іще одне цікаве небесне явище, на яке слід звернути увагу в цьому місяці, особливо північним регіонам (широта 55°–65°), — це сріблясті хмари. Зважені високо в атмосфері, приблизно у 80 км над поверхнею, кристалики льоду відбивають світло від Сонця, яке перебуває у 6°–16° під горизонтом, створюючи низько на сутінковому небі видовищну легку вуаль.

Перелік подій

👀 🔭 📷 3 липня — Земля проходить афелій — найвіддаленішу від Сонця точку своєї орбіти

👀 🔭 📷 4 липня — сполучення Венери (-4,1^m) з Ураном (+5,8^m), спостерігається перед світанком в сузір’ї Тельця, неподалік від Плеяд. Кутова відстань між планетами складатиме 2,3°.

👀 🔭 📷 4 липня — Меркурій у найбільшій східній елонгації, спостерігається низько над західним горизонтом невдовзі після заходу Сонця.

👀 🔭 📷 6 липня — сполучення Сатурна (+0,9^m) з Нептуном (+7,9^m) на передсвітанковому небі у сузір’ї Риб. Планети розділятиме лише 58′ — трохи менше градуса.

👀 🔭 📷 10 липня — повня, точний час 23:37 (за Києвом), Місяць розташується у сузір’ї Стрільця.

👀 🔭 📷 14 липня — Сатурн розпочинає ретроградний рух.

👀 🔭 📷 16 липня — Місяць (72 %) пройде повз Нептун (+7,9^m) та Сатурн (+0,9^m), але на момент найтіснішого сполучення (~13:00 за Києвом) усі три тіла опиняться під горизонтом. Найкращий час для спостережень — перед світанком 16 липня.

👀 🔭 📷 17 липня — Меркурій розпочинає ретроградний рух.

👀 🔭 📷 23 липня — сполучення старого Місяця (3 %) з Юпітером (-1,9^m). Відбудеться воно о 6 годині ранку, тож спостерігати краще безпосередньо перед світанком. Обидва об’єкти опиняться дуже низько над горизонтом.

👀 🔭 📷 24 липня — молодик, точний час 22:11 за Києвом.

👀 🔭 📷 28 липня — сполучення Місяця (16 %) з Марсом (1,5 ^m)

👀 🔭 📷 31 липня — максимум широкого метеорного потоку Південні Дельта-Аквариди, що діє з 12 липня по 23 серпня; ZHR = 25, але радіант розташується низько над горизонтом.

Детальний огляд найцікавіших подій

4 липня: найбільша східна елонгація Меркурія

Найближчу до Сонця та, за сумісництвом, найменшу за розміром і найшвидшу в Сонячній системі планету можна побачити далеко не у будь-який день. Все через те, що для земного спостерігача вона розташована занадто близько до Сонця. Найкращим часом для спостережень вважається той, коли Меркурій опиняється на найбільшій кутовій відстані від денного світила. Така конфігурація називається максимальною елонгацією. Уточнення «східна» означає, що планета розташована на схід від Сонця, відтак побачити її можна увечері, низько над західним горизонтом.

Якби Меркурій перебував високо в небі, то із зоряною величиною +0.4^m сяяв би майже так само яскраво, як Вега. Але на ще світлому сутінковому небі планета не буде такою виразною. Максимальна елонгація 4 липня є насправді не надто вдалою для спостережень. Хоча кутова відстань між Меркурієм та Сонцем становитиме 26° (майже максимальна можлива), планета розташується доволі низько і зайде за горизонт уже приблизно через 1 год. 15 хв після Сонця. Це не означає, що у вас буде саме стільки часу на спостереження. Практика показує, що оптимальний час починається тоді, коли Сонце опускається хоча б на 5°–6° під горизонт. У цей момент (для Києва) планета опиниться вже лише у 4°–3° над обрієм.

16 липня: Місяць, Сатурн та Нептун на передсвітанковому небі

Видимість Сатурна поволі покращується, і в середині літа його вже можна спостерігати майже всю другу половину ночі. До того ж кільця планети потроху розкриваються. Якщо ж у вас є телескоп, то поруч з Володарем кілець ви зможете побачити ще одну планету — Нептун, яку неозброєним оком не видно. Хоча формально днем сполучення планет-гігантів вважається 6 липня, суттєвої різниці у їхньому взаємному розташуванні ви не помітите. Це пов’язано з тим, що своїми орбітами вони рухаються дуже повільно.

До речі, близькість Сатурна та Нептуна на небі означає, що вони розташувалися майже на одній прямій із Землею. А 16 липня до цього «мініпараду» приєднається ще й значно ближче до нас небесне тіло — Місяць. На найменшій кутовій відстані від планет він розташується приблизно о 13 годині (за Києвом), коли вся трійця опиниться вже під горизонтом. Тому оптимальним часом для спостережень є передсвітанковий час — приблизно 3 година ночі. Зважайте на те, що через велику фазу у 72 % світло Місяця буде суб’єктивно зменшувати яскравість планет.

24 липня: молодик — час для об’єктів глибокого космосу

Липень — чудовий місяць для спостережень об’єктів Чумацького Шляху. Він містить багато туманностей та розсіяних зоряних скупчень. Насамперед можна звернути увагу на туманності Лагуна (Lagoon Nebula) та Потрійна (Trifid Nebula) у сузір’ї Стрільця. Вони варті вашої уваги вже хоча б тому, що саме ці об’єкти стали одними з перших, які знімав телескоп нещодавно відкритої Обсерваторії Вери Рубін.

У невеличкому сузір’ї Щита (поблизу Орла) ви зможете знайти зоряні скупчення М26 та М11, а в Лебеді — скупчення М29 та М39. Для астрофотографів липень — ідеальна пора для низки туманностей у Лебеді. Серед них особливо цікавими є Вуаль, Півмісяць (Crescent Nebula), Північна Америка (North America Nebulae) і Пелікан (Pelican Nebulae).

Якщо ж ви тільки починаєте знайомство із зоряним небом через телескоп, то просто направте його на Чумацький Шлях і повільно переміщуйте — купа задоволення гарантована!

31 липня: метеорний потік Дельта-Аквариди

З 12 липня по 23 серпня Земля перетинає широкий шлейф пилових частинок Південних Дельта-Акварид, що врізаються в атмосферу і згорають в ній, створюючи ефект, відомий як «падаючі зорі». Попри тривалу історію вивчення потоку, достеменно невідомо, звідки він походить. Найімовірнішою є гіпотеза про те, що потік частинок утворився в результаті руйнування великого тіла, яке розпалося на певну кількість комет та метеороїдних роїв. Вважається, що саме так з’явився комплекс, пов’язаний із кометою Мачхольца (96P/Machholz). До нього, зокрема, належать комети груп Марсдена та Крахта, і саме із цими групами асоціюють Південні Дельта-Аквариди.

Формально, Дельта-Аквариди можна вважати доволі потужним метеорним потоком, оскільки в максимумі, що настає 31 липня, ZHR сягає 25. Проте необхідно враховувати, що радіант (уявна точка вильоту метеорів) у наших широтах залишається доволі низьким, а це суттєво зменшує кількість метеорів, які ви можете побачити за ніч. А от фаза Місяця для спостережень цього року буде вдалою — наш супутник сховається за обрієм задовго до того, як зійде радіант.

Набагато більше із цим потоком щастить Південній півкулі, де радіант піднімається значно вище. У той час як ми навіть за умови ідеального неба бачимо близько 10 метеорів на годину, для мешканців Південної півкулі потік виявиться приблизно удвічі ряснішим.

Якщо ви хочете все ж спробувати упіймати Південні Дельта-Аквариди, то радимо обирати локацію далеко від міських вогнів, а найкращим часом для спостережень буде 2–4 година ночі. Точка радіанта визирає з-за обрію орієнтовно о 22:30 (для Києва) та кульмінує о 3 годині.