NASA показала політ над північним полюсом Юпітера

На Генеральній асамблеї Європейського союзу наук про Землю, що пройшла у Відні, дві команди дослідників розповіли про нові відкриття, зроблені апаратом Juno на Юпітері. Зокрема, була опублікована анімація, яка дозволяє уявити політ над північним полюсом планети. Вона змонтована з інфрачервоних зображень, отриманих інструментом JIRAM (Jovian Infrared Auroral Mapper) під час четвертої наукової орбіти Juno.

JIRAM дозволив вченим заглянути на 50 — 70 км вглиб хмарного покриву газового гіганта. Виявилося, що на північному полюсі планети є складна атмосферна структура. Вона складається з центрального циклону, оточеного вісьмома меншими вихорами діаметром від 4 до 4,6 тис. км. Разом вони утворюють фігуру, що нагадує октагон. Найсвітліші області на зображеннях Juno мають температуру близько -13°C, а темніші — близько -83°C.

Вихори дуже повільно дрейфують навколо полюса і, попри близьке розташування один до одного, зберігають дивовижну стабільність, не розпадаючись і не зливаючись докупи. На південному полюсі також є домінівний центральний циклон. Він оточений п’ятьма вихорами діаметрами від 5,6 до 7 тис. км, що утворюють п’ятикутну формацію.

Другим важливим досягненням місії стали дані, що дали змогу краще зрозуміти механізм обертання надр Юпітера. Завдяки Juno вчені дізналися, що видимі хмарні пояси Юпітера простягаються вглиб планети на 3 тис. км та обертаються з різною швидкістю. Нижче за них водень стає досить провідним, і потужне магнітне поле Юпітера змушує його обертатися рівномірно, ніби йдеться про тіло з твердою поверхнею.

Крім того, команда місії показала ролик, який візуалізує розподіл напруженості магнітного поля поблизу Юпітера та всередині нього. За умовну поверхню газового гіганта був прийнятий кордон сфери з радіусом 71 450 км.

Виявилося, що магнітне поле планети у північній півкулі має складнішу будову, ніж у південній. Juno виявив регіон у помірних широтах, де магнітне поле є інтенсивним та позитивним. Він оточений областями, які є менш інтенсивними та негативно заряджені. При цьому в південній півкулі планети магнітне поле постійно негативне, а його інтенсивність посилюється в міру наближення до полюса. На опублікованому відео червоним кольором показані ділянки, де вектор напруженості магнітного поля спрямований вгору стосовно поверхні планети, а синім — навпаки.

За матеріалами https://www.nasa.gov