Спалах нової ми часто ототожнюємо зі світилом у небі. Але значна частина випромінювання насправді припадає на ті хвилі, які ми не бачимо: рентгенівський та гамма-діапазон. Нещодавно вчені змогли дослідити це питання.
Відкриття нової V1716 Скорпіона
Астрономи з Китаю та Тайваню спостерігали спалах нової V1716 Sco, що стався минулого року, за допомогою різних рентгенівських і гамма-обсерваторій. Результати дослідницької кампанії, представлені 27 червня на сервері препринтів arXiv, надають важливу інформацію про еволюцію цього об’єкту.
Нова — це зоря, яка переживає раптове збільшення яскравості й потім повільно повертається до свого початкового стану. Цей процес може тривати багато місяців. Такий спалах є результатом процесу акреції у тісній подвійній системі, що містить білий карлик та його супутник.
Перетворення на нову V1716 Скорпіона було виявлено, коли вона спалахнула 20 квітня 2023 року з магнітудою 8.0. Подальші спектроскопічні дослідження за цим світилом підтвердили, що вона є класичною (Fe II) новою.
Нова V1716 Скорпіона у різних спектральних діапазонах
Тепер команда астрономів на чолі з Хуїхуї Вангом з Хенаньського університету науки та техніки в Лояні, Китай, дослідила V1716 Скорпіона в рентгенівському та гамма-діапазонах. Для цього вони використали космічні апарати NASA Swift, NuSTAR і Fermi, а також апарат NICER (Neutron star Interior Composition Explorer) на борту Міжнародної космічної станції.
«Ми провели спільний аналіз спостережень NuSTAR, Swift, NICER і Fermi-LAT нової V1716 Скорпіона» — пишуть дослідники в статті.
Спостереження показали, що гамма-випромінювання почалося через день після оптичного спалаху V1716 Скорпіона зі значенням тестової статистики (TS) 70. Тривалість цієї гамма-активності зі значенням TS вище 4.0 тривала 40 днів. Водночас жорсткіше рентгенівське випромінювання також спостерігалося Swift через день після оптичного спалаху.
Отже, ці результати роблять V1716 Скорпіона першою класичною новою, в якій рентгенівське виявлення Swift збігається з гамма-випромінюванням. І четвертою класичною новою, в якій гамма-випромінювання збігається з жорсткішим рентгенівським випромінюванням за даними NuSTAR.
Рентгенівський спектр нової V1716 Скорпіона
Проаналізувавши рентгенівський спектр, дослідники виявили, що коефіцієнт твердості швидко зменшувався з часом і спостережуване випромінювання перейшло у фазу надм’якого джерела приблизно через 40 днів після спалаху нової. Крім того, дані NICER дозволили астрономам виявити квазіперіодичні коливання у фазі SSS з періодом 79.10 секунд.
Намагаючись пояснити походження виявленого QPO, автори статті вказують на спінову модуляцію білого карлика, як на найбільш правдоподібну гіпотезу. Однак вони зазначають, що період модуляцій не є стабільним з часом. Це може означати, що область гарячої плями на поверхні білого карлика може зміщуватися, або ж періодична модуляція могла виникнути внаслідок іншого механізму, наприклад, зоряного коливання.
За матеріалами phys.org
