Завдяки даним, зібраним автоматичними станціями Voyager і Galileo, ми знаємо, що поверхня супутника Європа вкрита льодом. Під ним ховається величезний океан, що містить більше води, ніж весь світовий океан Землі.
Варто відзначити одну важливу особливість даних про Європу, отриманих космічними апаратами. За замовчуванням учені вважали, що інфрачервона спектрометрія становить найбільший науковий інтерес — оскільки саме вона здатна виявити більшість молекул, які, як передбачалося, можна зустріти на супутнику. Тому, наприклад, станція Galileo була оснащена лише інфрачервоним спектрометром. Під час прольотів Європи вона зафіксувала сліди сульфату магнію на її поверхні.
Однак під час нещодавніх спостережень, здійснених Обсерваторією Кека на Гаваях, астрономам не вдалося знайти слідів магнієвих солей на поверхні супутника. Вчені припустили, що інтерпретація даних Galileo була неправильною і він виявив не сульфат магнію, а хлорид натрію (кухонну сіль). Проблема полягала в тому, що в інфрачервоному спектрі він не має особливих відмінних рис.
Тим часом співробітник NASA Кевін Хенд (Kevin Hand) провів експеримент, піддавши зразки океанічної солі впливу доз радіації, аналогічних рівню випромінювання на поверхні Європи. Дослід показав, що в таких умовах кухонна сіль набуває характерного жовтого відтінку, що робить можливим її виявлення у видимому діапазоні.
Вивчивши знімки поверхні Європи, вчені виявили схожі жовті утворення в геологічно молодому регіоні, відомому під назвою Tara Regio. Ці дані були підтверджені під час подальших спостережень телескопа Hubble.
Дослідники підкреслюють, що наявність хлориду солі на поверхні Європи не є гарантією, що він потрапив туди з підповерхневого океану. Але в будь-якому разі, це дуже важлива знахідка, яка вимагає переоцінки геохімії супутника. Якщо ж ученим вдасться підтвердити, що джерелом солі справді є океан, це стане важливим аргументом на користь теорії про те, що на його дні можуть іти гідротермальні процеси.
За матеріалами https://www.jpl.nasa.gov
