Вивчаючи знімки поверхні астероїда Бенну (101955 Bennu), зроблені автоматичним апаратом OSIRIS-REx, співробітники групи супроводу місії звернули увагу на шість великих валунів. Вони розташовані в південній півкулі та екваторіальних широтах малого тіла, їхні розміри лежать у діапазоні від 1,5 до 4,3 м. Камені привернули увагу своїм альбедо: вони мають набагато яскравіший вигляд, ніж інша поверхня Бенну.
Спектральний аналіз показав, що незвичайні вкраплення містять піроксен. Особливість цього мінералу полягає в тому, що він формується в умовах високих температур. Але річ у тім, що решта Бенну складається з матеріалів, багатих на гідроксильні сполуки. А це означає, що вони не піддавалися сильному нагріванню. Отже, знайдені камені, найімовірніше, є метеоритами.
На думку вчених, їхнє найімовірніше джерело — астероїд Веста (4 Vesta). За спектральними характеристиками її поверхня дуже схожа на валуни, виявлені OSIRIS-REx. Згідно з робочою версією, у далекому минулому вони були вибиті з поверхні цього астероїда та згодом впали на Бенну.
Варто зазначити, що Веста вважається родоначальницею цілої групи тіл, яка об’єднує майже всі відомі об’єкти спектрального класу V, розташовані в її околицях. За оцінками астрономів, до цього сімейства належать приблизно 6% астероїдів Головного поясу.
За матеріалами https://www.nasa.gov
