Як відомо, магнітні полюси нашої планети перебувають у постійному «дрейфі». Коли в 1831 році англійський дослідник Джеймс Росс (James Ross) досяг північного магнітного полюса Землі, той розташовувався в точці з координатами 70°05′ пн.ш. та 96°47′ з.д. У 1947 році відповідні координати були зовсім іншими — 73°9′ пн.ш. та 100°9′ з.д.
Швидкість зміщення магнітних полюсів Землі не є постійною величиною. 50 років тому цей показник становив 15 км/рік для північного полюса, але за останні роки він різко «прискорився» і зараз щороку зміщується на 55 км до півострова Таймир. У 2017 році він перетнув міжнародну лінію зміни дат, залишивши територію канадської Арктики. Станом на початок 2019 року північний магнітний полюс розташовувався у точці з координатами 86°54′ пн.ш. та 170°88’с.д. Таке швидке зміщення призвело до того, що вченим довелося підготувати позачергове оновлення Всесвітньої магнітної моделі (WMM), яка використовується для забезпечення безпечної навігації в Арктиці, комерційних авіаперевезень, пошуково-рятувальних операцій, а також у військових цілях.
Спочатку випуск нової версії WMM був запланований на 31 грудня 2019 року. Проте, щоб не допустити виникнення небезпечних ситуацій через накопичені похибки, було прийняте рішення прискорити її вихід. Для цього фахівці скористалися даними, зібраними європейською місією Swarm, яка складається з трьох супутників на полярних орбітах, що виконують регулярні виміри земного магнітного поля. Оновлену версію WMM опублікували 4 лютого цього року.
За матеріалами http://www.esa.int
