У лютому 2025 року прилади космічних апаратів зафіксували надзвичайну подію у верхніх шарах земної атмосфери. У мезосфері з’явилася хмара літію, концентрація якого вдесятеро перевищувала фонові показники. За допомогою аналізу зворотних траєкторій вчені встановили: аномальна повітряна маса прийшла з району на захід від Ірландії. Саме там і саме в той час відбулося планове повернення в атмосферу верхнього ступеня ракети SpaceX Falcon 9. Ця подія стала першим в історії задокументованим випадком, коли антропогенне хімічне забруднення від космічного апарата було чітко зафіксоване наземними системами.
Ключовим інструментом дослідження стала технологія LiDAR (Light Detection and Ranging). Це метод дистанційного зондування, що використовує лазерні промені для вимірювання відстаней та аналізу складу середовища в реальному часі. Науковці з Інституту атмосферної фізики імені Лейбніца (IAP) у Німеччині використовують LiDAR для відстеження процесу абляції — поступового руйнування та випаровування матеріалів космічного сміття під впливом тертя в щільних шарах атмосфери.
Майкл Гердінг, представник IAP, зазначає, що літій є ідеальним маркером для вивчення людського впливу на мезосферу, оскільки цей метал масово використовується в космічній промисловості. Тепер, завдяки новим триканальним приладам LiDAR, вчені можуть відстежувати не лише літій, а й інші елементи, які потрапляють у небо після згоряння супутників.
Космічний склад у стратосфері
Дослідники налаштовують обладнання на пошук міді, оксиду алюмінію та навіть фториду водню — речовин, які входять до складу конструкцій або палива сучасних ракет. У природних умовах ці елементи зустрічаються на висоті 50–100 км лише у мізерних кількостях. Проте стрімкий розвиток величезних супутникових мереж, наприклад Starlink, призводить до того, що тонни штучних матеріалів щороку перетворюються на пару та дрібнодисперсний пил прямо над нашими головами.
Робін Вінг, колега Гердінга, підкреслив, що модернізована система LiDAR вже проходить тестування. Її головна мета — систематичне сканування атмосфери на наявність усіх компонентів, з яких складаються сучасні космічні апарати. Першою в списку пріоритетних цілей для нового «лазерного детектора» стала мідь.
Загроза для озонового шару
Проблема виходить далеко за межі чистої науки. Леонард Шульц з Технічного університету Брауншвейга попереджає: кількість речовини, яку космічне сміття вносить у мезосферу та нижню термосферу, вже зараз є достатньою, щоб викликати серйозне занепокоєння. Головний ризик полягає в потенційному руйнуванні озонового шару Землі.
Продукти згоряння супутників можуть бути каталізаторами хімічних реакцій, що руйнують озон, який захищає планету від жорсткого ультрафіолету. Сучасні супутникові угруповання не лише створюють ризик фізичних зіткнень на орбіті, але й «отруюють» повітря під час свого падіння. Вчені закликають до проведення масштабних наземних експериментів, які б імітували вхід апаратів в атмосферу, щоб точно спрогнозувати, як космічна ера змінить середовище існування людини в найближчі десятиліття.
Раніше ми повідомляли про те, як постійні катастрофи Starship забруднюють Землю і руйнують озоновий шар.
За матеріалами Space
