Майже повне затемнення

Згідно з поширеною думкою, місячні затемнення відбуваються частіше, ніж сонячні, але навіть із уточненням «ті, що видно в даній конкретній точці планети» це далеко не так. Причина цього цілком зрозуміла: ймовірність того, що маленький Місяць хоч краєчком зачепить земну тінь, діаметр якої на відстані його орбіти становить трохи більше 70% діаметра Землі, виявляється помітно меншою, ніж ймовірність попадання конуса місячної півтіні на земну поверхню хоча б у якомусь її місці.

Уважний читач уже, мабуть, помітив «підміну»: у випадку Землі тут ідеться про тінь, а у випадку Місяця — про півтінь. Однак такою є сувора правда астрономії: опинившись у конусі місячної півтіні, ми зможемо побачити Сонце, хоч трохи закрите місячним диском, за допомогою простого темного скла, а ось зареєструвати потрапляння нашого природного супутника в земну півтінь (область простору, де Сонце виглядає частково закритим Землею) найчастіше можна лише з використанням спеціальних приладів. Звичайно ж, напівтіньові місячні затемнення відбуваються досить часто, вони обов’язково супроводжують тіньові, як часткові фази сонячних затемнень передують і завершують повні, астрономи спостерігають їх, отримуючи інформацію про протяжність і прозорість верхніх шарів земної атмосфери… але для переважної більшості землян такі події лишаються непоміченими.

Схема часткового місячного затемнення

Особливу категорію затемнень складають ті, під час яких Місяць входить у тінь нашої планети не повністю. Як не дивно, саме вони відбуваються найрідше, і хоча за науковою цінністю вони поступаються повним, проте з точки зору астрофотографії вони часто стають джерелами чудових пізнавальних знімків. Саме таке затемнення відбудеться 19 листопада 2021 року. Без великої натяжки його можна вважати повним: у момент максимальної фази, що настане о 9 годині 2 хвилині 53 секунді за всесвітнім часом (11:02:53 за київським часом), місячний диск сховається у земній тіні більш ніж на 97% свого діаметра. Лише невеликий його окраєць залишиться освітленим прямими сонячними променями.

Шлях Місяця крізь земну тінь 19 листопада 2021 року. P1 — початок півтіньового затемнення, P4 — кінець півтіньового затемнення, U1 і U4 — відповідно початок і кінець тіньової фази затемнення

У листопаді-грудні повний Місяць (а місячні затемнення відбуваються саме під час повні) рухається «високими» зодіакальними сузір’ями та для спостерігачів наших широт більшу частину доби перебуває над горизонтом. На жаль, затемнення 19 листопада з території України побачити не вдасться: воно розпочнеться вже після того, як зійде Сонце, а Місяць відповідно сяде. Тому ми зможемо спостерігати його лише в онлайн-трансляціях, які, сподіваємося, організують любителі астрономії в тих місцях, де це явище буде видно. А таких має бути чимало: у зоні найкращої видимості опиниться майже вся Північна Америка, дещо гіршої — Південна Америка, Австралія, острови Океанії, Південно-Східна Азія, Китай і Японія.

Часткове затемнення Місяця з великою тіньовою фазою. Приблизно так виглядатиме максимальна фаза місячного затемнення 19 листопада 2021 року. Джерело: AP Photo/Mark Baker

Найближче повне місячне затемнення 16 травня 2022 року також відбудеться в умовах, несприятливих з точки зору українських спостерігачів: лише в західній частині країни незадовго до заходу нашого природного супутника за горизонт можна буде побачити, як він починає входити до земної тіні.

Новини інших медіа
SpinLaunch запустила супутник «пострілом гармати» із прискоренням 10000G
SpaceX вивела супутники з прямим доступом до мобільних телефонів
Чи існує чорна діра проміжної маси у скупченні Омега Центавра
У пошуках втраченого дейтерію: запропоновано новий спосіб виявлення інопланетян
Аномальне прискорення: вчені з NASA відкрили сім темних комет
Науковці знайшли спосіб підтвердити антропний принцип
Сонячні промені можуть змінювати напрямок магнітного поля
Підлітків запрошують на онлайн-екскурсію дніпровським планетарієм
Пекло, хаос і комети: коли Земля стала придатною до життя
Телескоп «Субару» зазнімкував танець двох галактик, що стикаються