2025-й може стати переломним у космічних дослідженнях — від перших кроків до сталого перебування людини на Місяці до появи нових ракетних носіїв і розширення комерційних можливостей низької навколоземної орбіти. Розглянемо найцікавіші місії та технологічні нововведення, які визначатимуть майбутнє освоєння космосу. Тут ми зібрали заплановані місії, нові ракети, комерційні станції та проривні технології. Поїхали!
Календар космічних місій 2025
Січень починається з місії Intuitive Machines IM-2. Це друга спроба висадки їхнього посадкового модуля Nova-C на Місяць у межах програми NASA CLPS. Цього разу вони доставлять наукові прилади прямо на поверхню нашого супутника. Успішне приземлення означатиме, що приватні компанії стають ключовими гравцями у місячних дослідженнях, а це — ще один крок до сталого перебування людини на Місяці.
Лютий принесе нам місію SPHEREx від NASA. Цей невеличкий телескоп у ближньому інфрачервоному діапазоні буде картографувати космос, шукаючи підказки про походження галактик та виявляючи воду й органічні сполуки у далеких планетарних системах. Ці дані зможуть у перспективі допомогти нам краще зрозуміти умови, за яких можливе виникнення життя, та, зрештою, підказати, як покращити власні оптичні пристрої — від астрономічних камер до сенсорів у наших смартфонах.
Березень — космічний апарат Hera. Очікується захоплива подія від Європейської космічної агенції (ESA): космічний апарат Hera пролетить повз Марс та його супутник Деймос. Ці маневри — частина складного маршруту Hera до головної мети місії: вивчення подвійної астероїдної системи Дідимос та його невеликого місяця Діморфоса. Під час прольоту апарат зможе зібрати цінні наукові дані про Марс і Деймос. Це не лише розширить наші знання про сусідні світи, але й допоможе Hera скористатися гравітаційними полями планети та її супутника для коригування своєї траєкторії. Отримані результати стануть важливою ланкою у підготовці до основного завдання місії: досконалого вивчення системи Дідимос-Діморфос. Це дослідження сприятиме глибшому розумінню формування астероїдів, небезпек, пов’язаних із потенційно небезпечними об’єктами, та можливостей змінювати їхню траєкторію у майбутньому.
Також у березні SpaceX готується до історичного тесту дозаправлення на орбіті
Як ми вже писали, SpaceX планує провести випробування з орбітального дозаправлення двох космічних кораблів Starship. Ця демонстрація є ключовим етапом для підтримки тривалих місій до Місяця та Марса, адже успішне перекачування палива між апаратами прямо на орбіті значно розширить можливості далеких космічних подорожей.
Що відбуватиметься
Один повністю заправлений Starship виведуть на орбіту Землі, після чого другий Starship здійснить стикування, аби передати паливо. Це складний технічний маневр, який стане першим у своєму роді й відкриє шлях до збільшення дальності польоту та вантажопідйомності майбутніх космічних місій. NASA підтвердила, що SpaceX рухається за графіком для проведення цього тесту. Технологія орбітального дозаправлення є надзвичайно важливою для програми Artemis, мета якої — повернення астронавтів на поверхню Місяця.
Якщо тест пройде успішно, це стане поворотним моментом у космічних дослідженнях, дозволяючи забезпечити довготривалу присутність людини на Місяці та майбутні пілотовані експедиції до Марса.
У квітні нас очікує Axiom Mission 4 (Ax-4) — вже четверта приватна місія від Axiom Space на МКС у співпраці зі SpaceX. Це ще один крок до активного комерційного використання орбіти Землі. Також у квітні планується запуск місії TRACERS від NASA, яка вивчатиме магнітосферу Землі. Це допоможе зрозуміти космічну погоду та захистити наші супутники, енергомережі та навігаційні системи.
У травні 2025 увагу привертає перший безпілотний політ космоплана Dream Chaser (SSC Demo-1) від Sierra Space. Цей «космічний літак» є багаторазовим, що допомагає знижувати вартість і підвищувати частоту запусків вантажів до МКС. У майбутньому такі апарати можуть відкрити шлях до більш доступного орбітального туризму та ефективної логістики у космосі.
У червні місія CRS NG-22 від Northrop Grumman доправить на МКС чергову партію вантажів та наукових приладів. Такі регулярні постачання підтримують безперервну роботу станції й наукові експерименти.
У липні відбудеться запуск місії SpaceX Crew-11, яка доправить міжнародний екіпаж до МКС. Нові дослідження, технологічні тести й, звісно, неймовірний досвід життя на орбіті продовжать розширювати межі наших можливостей.
Серпень порадує нас запуском комерційної космічної станції Haven-1 від Vast. Екіпаж із чотирьох астронавтів проведе 30 днів на орбіті, випробовуючи концепцію приватних космічних готелів. Успіх місії може стимулювати появу нових форматів відпочинку та досліджень у космосі, можливо, колись, як і авіаперельоти, орбітальні подорожі стануть звичною справою.
Вересень — жовтень — час місії Griffin Mission 1 від компанії Astrobotic. Їхній посадковий модуль доправить на Місяць ровер NASA VIPER, який досліджуватиме південний полюс у пошуках водяного льоду. Отримана інформація допоможе у створенні баз і використанні місячних ресурсів. Сама ж Astrobotic — амбіційна приватна американська компанія, яка прагне зробити Місяць доступнішим для науки, комерції та досліджень. Вона спеціалізується на розробці посадкових модулів і місяцеходів, доставляючи на поверхню супутника Землі наукове обладнання та корисні вантажі від урядових, комерційних та дослідницьких організацій. Завдяки партнерству з NASA у програмі CLPS, Astrobotic наближає нас до регулярних «рейсів» на Місяць.
У листопаді стартує місія Sentinel-6C — супутник, створений міжнародними зусиллями NASA, NOAA, EUMETSAT та ESA. Він вимірюватиме зміни рівня світового океану, які є одним із найважливіших індикаторів глобального потепління і танення льодовикових щитів. Надаватиме широкий та стабільний набір високоточних геофізичних даних, що дасть змогу уточнювати наявні моделі кліматичних процесів і робити точніші прогнози щодо майбутніх змін клімату та можливих загроз для прибережних зон. Допоміжні кліматичні та метеорологічні дані пов’язані з вмістом водяної пари в атмосфері, вітрами поблизу поверхні океану та іншими факторами, що впливають на точність вимірювань і на розуміння кліматичних процесів.
У грудні до запуску готується місія NASA ESCAPADE (Escape and Plasma Acceleration and Dynamics Explorers), що складатиметься з двох невеликих супутників. Їхнє завдання — детально вивчити магнітосферу Марса та процеси втрати атмосфери. Ці дослідження мають ключове значення для розуміння того, як Червона планета поступово втратила більшу частину своєї атмосфери. Отримані дані допоможуть підготуватися до майбутніх пілотованих місій, а також дадуть змогу точніше оцінити потенціал Марса для підтримання життя у минулому та створення стабільних колоній у майбутньому.
Космічні новачки 2025
Також варто згадати проєкти та місії, що вже давно чекають на свої перші польоти. Серед них є наш довгоочікуваний проєкт від КБ «Південне» Cyclone-4 та інші носії й ракети, що мають поповнити список країн зі статусом космічних. Протягом 2025-го ми очікуємо перші запуски одразу кількох таких нових носіїв.
Орбітальний носій Skyrora XL та малий супутниковий носій Prime від Orbex розширюють можливості британської космічної галузі, дозволяючи Сполученому Королівству не лише запускати апарати з рідної землі, а й стати ключовим гравцем на глобальному ринку космічних послуг. Цікавою має бути поява Eris Block 1 з Австралії, яка стане дебютом країни як гравця у запуску орбітальних місій. Чергове розширення каталогу китайських ракет-носіїв, представлене Zhuque-3, що використовує метано-кисневий (метан + рідкий кисень) двигун. Цей двигун може стати конкурентом двом уже успішним метановим двигунам — RAPTOR від SpaceX та BE-4 від Blue Origin, який 8 січня 2024 року у складі ракети-носія «Вулкан» виконав успішний запуск. На траєкторію до Місяця був виведений посадковий зонд Peregrine у межах Commercial Lunar Payload Services для розвідки місячних ресурсів та проведення дослідження Місяця у межах підтримки місячної програми «Артеміда».
Ця технологія цікава не тільки тим, що простіша в обслуговуванні через зменшення забруднення систем, потужніша та легша у використанні, а й тому, що метан можна добувати за межами Землі (наприклад, на Марсі), що гіпотетично полегшує космічні подорожі до далеких планет. SpaceX і Blue Origin підштовхують усі компанії (у тому числі й державні) виробляти продуктивніші двигуни, довівши це на власному досвіді. Цього року також екоактивісти висловили підтримку на користь метану.
Усі ці носії, якщо будуть успішними, покращать логістику в космосі та знизять вартість запусків. Це своєю чергою вплине на появу нових послуг: від глобального інтернет-покриття до нових можливостей дистанційного зондування Землі, які допоможуть фермерам, логістам та рятувальним службам.
2025-й як рік технологій
Сьогодні, здається, вже жодну діяльність не можна уявити без участі штучного інтелекту (AI). Штучний інтелект вже показав себе невіддільною частиною у багатьох космічних проєктах. Наприклад, Phi-Sat-1, проєкт ESA, використовує ШІ для спостереження Землі. Місія збирає велику кількість зображень із космосу у видимій, ближній інфрачервоній та тепловій інфрачервоній частинах електромагнітного спектра, а потім відфільтровує зображення, які покриті хмарами, за допомогою алгоритмів ШІ. Ця місія отримала продовження як Phi-Sat-2. Розвиток цього напряму означає, що наші смартфони та інші пристрої також виграють від покращених алгоритмів обробки зображень, фото і даних у перспективі. Детальніше про це можна почитати тут.
Потужним розробником ПО, який уже з 2015 року імплементує машинне навчання (ML) до своєї роботи, є канадська Mission control. Поціновувачам софтверних технологій рекомендуємо ознайомитись з її діяльністю за посиланням. Ця канадська компанія розробила програмне забезпечення на базі штучного інтелекту для місячних місій, включаючи розгортання штучного інтелекту глибокого навчання на місячній орбіті для допомоги в автономній навігації та аналізі даних.
Розвиток провідних комунікацій (як-то космічні квантові канали та високошвидкісні супутникові зв’язки) зроблять інтернет на планеті стабільнішим. Це відкриє шлях до доступного високошвидкісного зв’язку навіть у найвіддаленіших куточках світу. Приклад реалізації — китайський супутник Micius успішно продемонстрував застосування квантових каналів для обміну шифрувальними ключами між віддаленими станціями. Для підписників Physical review Journal радимо цю статтю, де можна докладно ознайомитися з технологією. Ця технологія має великий потенціал для розвитку в майбутньому, особливо у галузях, де потрібна абсолютна безпека даних та стабільність комунікації.
Технології ядерного двигуна, зокрема ядерного теплового двигуна (NTP) і ядерного електричного двигуна (NEP), активно розробляються та розглядаються для майбутніх космічних місій. Вони мають потенціал значно скоротити час подорожі й розширити можливості місії. Тут — програма NASA DRACO: ще у січні 2023 року NASA співпрацювала з Агенцією перспективних оборонних досліджень (DARPA) для розробки та демонстрації системи NTP у межах програми Demonstration Rocket for Agile Cislunar Operations (DRACO). Мета полягає в тому, щоб до 2027 року випробувати двигун NTP у космосі, який може стати ключовим для майбутніх пілотованих місій на Марс. Тож очікуємо новин у розвитку технології і в найближчому році.
Як пише Financial times, Rolls-Royce розробляє компактні ядерні реактори, призначені для живлення космічних місій, з конструкціями, достатньо малими для транспортування за допомогою ракет. Ці мікрореактори призначені для підтримки діяльності на Місяці та Марсі, забезпечуючи надійне джерело живлення для місць життєзабезпечення та наукового обладнання.
Продовження розгортання супутникових угруповань — це вже добре відомі нам SpaceX’s Starlink та менш відомі системи. Такою є OneWeb, мета якої — надавати глобальні широкосмугові послуги. Групи з 648 супутників планується оновити до Gen 2, що обіцяє вищу швидкість інтернету, кращу пропускну здатність та стабільніший зв’язок навіть у складних умовах. Вони матимуть інтелектуальні антени, зможуть перенаправляти сигнали туди, де є найбільша потреба, і підтримуватимуть 5G та IoT-пристрої. Триваліший термін служби, зменшення космічного сміття та здешевлення запусків завдяки партнерству з Relativity Space роблять цю мережу вигіднішою та екологічнішою. Нові можливості забезпечать надійний зв’язок для бізнесу, урядових установ, морських суден та користувачів у віддалених регіонах.
На сайті Ground Control можна ознайомитись з цікавою моделлю розміщення супутників Starlink, Oneweb та GPS у дії. Інформація також доступна у їхньому зручному додатку для смартфонів.
Проєкт Amazon Kuiper планує розгорнути 3236 супутників, запуски яких очікуються незабаром. Нові мінісупутники покращать спостереження за Землею та глобальний зв’язок. З часом це може призвести до точних прогнозів погоди та кращого моніторингу стану довкілля. Можливо, у синоптиків з’явиться шанс надавати нам актуальнішу інформацію зранку.
Продовжується розробка житлових модулів, систем забезпечення повітрям, водою та енергією для тривалого перебування людини на Місяці.
Проєкт Olympus: у співпраці з NASA ICON розробляє роботів для 3D-друку, здатних будувати місячні середовища проживання з місцевих матеріалів, таких як місячний реголіт. Цей підхід спрямований на будівництво таких інфраструктур, як будинки, посадкові майданчики та дороги безпосередньо на поверхні Місяця.
Місячна архітектура на основі води: Lockheed Martin досліджує використання води як ресурсу для життєзабезпечення та систем руху на Місяці. Їхня концепція передбачає видобуток і використання місячної води для підтримки людської діяльності та мобільності на поверхні Місяця.
Це не лише космічні бази майбутнього, а й можливість вдосконалити технології енергоефективного житла на Землі.
Як бачите, 2025 рік — це справжній зоряний калейдоскоп подій: нові місії до Місяця, вдосконалені телескопи, приватні польоти на МКС та дебютні запуски перспективних ракет. Кожна з цих подій робить космос ближчим, розширюючи горизонти та можливості для людства.
Діліться в коментарях, яка із цих подій зацікавила вас найбільше. Стежте за новинами, щоб не пропустити найсвіжіші оновлення зі світу космосу та технологій.
