Космічне «шахрайство» Роберта Бігелоу

Ще недавно для більшості людей приватна космонавтика асоціювалася з фантастичними розповідями або з віддаленим майбутнім. На бурхливе зростання цього сектора економіки ніхто не розраховував, а до всіляких стартапів, які почали виникати на рубежі тисячоліть, ставлення було досить стриманим. Основних результатів у сфері освоєння космосу чекали від державних організацій.

Однак ентузіасти з таким прагненням взялися за справу, що всі моделі розвитку космонавтики незабаром довелося кардинально переглянути. Сьогодні вже можна порівняти вклади держави та приватних компаній в космічну галузь, і це співвідношення продовжує змінюватися на користь останніх. Причому багатьох підприємців цікавлять не тільки короткострокові проєкти, але й з перспективою окупності більше ніж у 10 років.

Роберт Бігелоу. Цікаво, що підприємець активно використовує свої зв’язки в американському сенаті для просування програм по дослідженню нерозпізнаних літаючих об’єктів. В інтерв’ю газеті New York Times у грудні 2017 р. Бігелоу заявив, що він «абсолютно переконаний» в присутності інопланетян серед нас. Джерело: public-media.smithsonianmag.com

Кількість бізнесменів, які так чи інакше мають відношення до космонавтики, нині вимірюється сотнями. Серед них вже визначилися безумовні лідери, що почали займатися космічною діяльністю раніше за інших, тож зараз «задають тон» всій галузі. Одним з них є американський підприємець Роберт Бігелоу (Robert Bigelow).

Роберт Бігелоу заробив свої статки на готельному бізнесі. Він старший за інших ентузіастів приватної космонавтики — 12 травня 2020 року йому виповниться 75 років. Тому підкорювати «космічний Олімп» він почав раніше за всіх. Правда, цей процес відрізняється неквапливістю.

Компанія Bigelow Aerospace була заснована в 1999 р. зі штаб-квартирою в Лас-Вегасі (штат Невада). Орієнтується на створення жилих приміщень для орбітальних станцій, вироблених з тканеподібних композитних матеріалів. В умовах космічного вакууму, ці конструкції просто наповнюються повітрям та приймають необхідну форму з можливістю встановити твердий каркас і внутрішнє дооснащення. Фактично, Бігелоу має намір займатися в космосі тим, чим успішно займається на Землі — створенням мережі готелів. Пізніше він зацікавився ще й дослідними космічними апаратами та орбітальними заводами, але почати свою «космічну експансію» бізнесмен планує все ж з готелів для космічних туристів.

Життєздатність обраної концепції була перевірена в ході польоту експериментальних апаратів Genesis I та Genesis II, що відправилися в космос 12 липня 2006 р. й 28 червня 2007 р. з російської ракетної бази “Ясний”. Запуски проводилися за допомогою конверсійної ракети-носія «Дніпро». Обидва надувних модулі мають діаметр 2,5 м та довжину 4,4 м. Обидва досі перебувають на навколоземній орбіті заввишки близько 500 км, але телеметрія від них вже не приймається.

8 квітня 2016 року з космодрому на мисі Канаверал стартувала ракета Falcon 9 Full Thrust з вантажним кораблем Dragon компанії SpaceX (місія постачання CRS-8), в негерметичному відсіку якого знаходився Bigelow Expandable Activity Module (BEAM) — за його розробку й виготовлення NASA заплатила компанії Bigelow Aerospace 17,8 млн доларів. Через 2 дні корабель прибув на МКС, а 16 квітня BEAM витягли з вантажного відсіку та пристикували до бічного порту модуля Tranquility американського сегмента орбітального комплексу. Розгортання надувної конструкції почалося 26 травня та відбувалося з відхиленнями від плану, що викликало кілька затримок. Однак за 2 дні воно успішно завершилося. 6 червня астронавт Джефф Вільямс (Jeff Williams) і космонавт Олег Скрипочка відкрили перехідний люк і стали першими «відвідувачами» нового модуля. Вони зібрали зразки матеріалів і встановили обладнання для наукових експериментів.

Спочатку передбачалося, що BEAM відстикується від МКС влітку 2018 року, але, за результатами тестів, його стан було визнано задовільним, тож вирішили залишити його в складі орбітального комплексу до 2020 р. Довжина модуля в розгорнутому стані — 4 м, діаметр — 3,2 м. Основним завданням є дослідження поведінки конструкційних матеріалів в умовах космічного простору.

Відповідно до планів на початку кар’єри, Бігелоу збирався відкрити перший приватний космічний готель у 2015 р. Планувалося, що готель складатиметься з пари жилих модулів, стикувального вузла, сонячних батарей і транспортних пілотованих кораблів. Загальна вартість проєкту оцінювалася у 2,3 млрд доларів. Але вчасно ввести готель до експлуатації не вдалося, тому терміни довелося змістити на 2017 рік. Однак і ця дата виявилася не під силу для реалізації. Зараз відкриття планується на 2022 рік, бо тісно пов’язане з початком експлуатації пілотованих апаратів Dragon V2 та CST-100 Starliner (розробляються відповідно компаніями SpaceX та Boeing). До того ж, надважка ракета Ілона Маска Falcon Heavy при запуску окремих частин конструкції не завадила б.

Хай там як, та космічний готель з’явиться вже в ймовірному майбутньому. Цікаво, що робитимуть його перші постояльці? Політ туди вважатиметься «романтичною подорожжю»? Та чи будуть охочі в тій кількості, на яку розраховує Бігелоу?

Втім, навіть якщо справа й не окупиться, то стовідсотково стане новим та незвичним завданням для пілотованої космонавтики, черговим кроком на шляху освоєння космосу.