Аналітична стаття Space Daily підбила підсумок семи років китайської космічної програми. Йдеться не про плани, а про завершені місії — з науковими результатами й налагодженою інфраструктурою в космосі.
Власна орбітальна станція
Китай завершив будівництво модульної орбітальної станції Tiangong менш ніж за півтора року. Базовий модуль Tianhe вийшов на орбіту у квітні 2021-го, і вже до листопада 2022-го Т-подібна конструкція з трьох модулів була зібрана повністю. Станція постійно приймає екіпажі по троє осіб на шестимісячні вахти.
Tiangong значно менша за Міжнародну космічну станцію — близько 70–100 тонн проти 420 тонн у МКС. Але важливо інше: Китай став другою країною після колишнього Радянського Союзу, яка самостійно, без міжнародних партнерів, побудувала й утримує пілотовану орбітальну станцію.
Зворотний бік Місяця
У січні 2019 року апарат «Чан’е-4» здійснив першу в історії м’яку посадку на зворотному боці Місяця — всередині кратера Фон Карман у басейні Південний полюс — Ейткен. Зв’язок із Землею там неможливий напряму, тому заздалегідь був запущений ретрансляційний супутник «Цюецяо» на гало-орбіту поблизу точки Лагранжа L2 системи Земля — Місяць.
Місяцехід «Юйту-2» передав перші прямі вимірювання реголіту і підповерхневої структури зворотного боку, включно з профілями георадарного зондування, опублікованими в рецензованих журналах. Чи є досліджені породи матеріалом мантії, науковці ще з’ясовують, але ці дані вже внесені в обіг.
Наймолодші місячні породи
Місія «Чан’е-5» у грудні 2020 року доставила на Землю 1731 грам місячного реголіту — перші нові зразки за 44 роки, відтоді як радянська «Луна-24» повернулась у 1976-му. Аналіз базальтів із вулканічного масиву Mons Rümker в Oceanus Procellarum, найбільшому базальтовому «морі» на видимому боці Місяця, встановив їхній вік у близько двох мільярдів років.
Це суттєво змінило наукову картину. Більшість попередніх моделей не передбачала вулканічної активності на Місяці в такий пізній період, і механізм, який її підтримував, досі досліджується.
Місяць вдруге
У червні 2024 року місія «Чан’е-6» повернула 1935 грамів матеріалу вже зі зворотного боку Місяця — з кратера Apollo у тому самому басейні Південний полюс — Ейткен. Вперше в історії зразки були доставлені зі зворотного боку Місяця. За попередніми даними, вік базальтів у місці посадки становить близько 2,8 млрд років.
На борту місії були інструменти від французьких, шведських та італійських науковців. Це показує, що навіть у ситуації геополітичної напруженості наукова співпраця не зникає повністю.
Нова карта космічних сил
Космічні програми різних країн стрімко розвиваються. NASA повернула астронавтів на навколомісячну орбіту в межах програми Artemis, доставила зразки астероїда місією OSIRIS-REx і продовжує утримувати МКС. Індія першою посадила апарат поблизу місячного південного полюса з місією «Чандраян-3» у 2023 році. ESA, JAXA та ISRO мають власні можливості.
«Космічні перегони двох» більше не описують реальність. Сьогодні в космосі діють кілька незалежних центрів із різними пріоритетами, можливостями й темпами розвитку.
Джерело: spacedaily.com
