Hubble зазнімкував η Кіля в ультрафіолетовому діапазоні

Зоря η (ета) Кіля є однією з найвідоміших змінних зір в історії астрономії. На початку XIX століття її блиск почав швидко збільшуватися. До 1843 року вона стала найяскравішим об’єктом нічного неба, не рахуючи Місяця, планет і Сіріуса. Астрономи назвали цю подію «Великим спалахом». Однак η Кіля сяяла недовго — вже за кілька років її яскравість почала зменшуватися. Зараз вона перебуває на межі видимості неозброєним оком.

Зображення Ета Кіля та туманності Гомункул, отримане телескопом Hubble. Блакитний колір відповідає світінню атомів магнію. Червоний — викинутій під час «Великого спалаху» речовині, в якій домінує азот. Джерело: NASA, ESA, N. Smith (University of Arizona) and J. Morse (BoldlyGo Institute)

У XX столітті астрономи виявили, що η Кіля оточена біполярною туманністю, що отримала назву «Гомункул». За багатьма ознаками вона складається з речовини, викинутої зорею під час «Великого спалаху». Спостереження показують, що вона розлітається зі швидкістю до 670 км/с. Порівнюючи, зроблені в різні роки знімки туманності, можна помітити поступову зміну її форми.

За час своєї роботи телескоп Hubble неодноразово знімкував «Гомункула» в різних діапазонах електромагнітного спектра. Але, як виявилося, він все ще здатний дарувати сюрпризи. Під час недавніх спостережень в ультрафіолетових променях космічній обсерваторії вдалося виявити хмару, що оточує туманність, яка складається з атомів магнію, що світяться. Вона розташована там, де, як вважалося раніше, має бути порожня область.

За словами астрономів, відкриття може пролити світло на історію η Кіля. Імовірно, джерелом виявленої хмари, є наймасивніша зоря системи. Це вказує на те, що вона почала втрачати свою речовину ще до «Великого спалаху».

Згідно з сучасними уявленнями, спочатку система складалася з трьох компонентів. Один із них (η Кіля А) проеволюціонував і розпочав скидання своєї оболонки. У результаті сусідня зоря (η Кіля B) почала процес поглинання речовини сусіда. Це спричинило дестабілізацію всієї системи: η Кіля А перейшла на нову, більш витягнуту орбіту, тоді як η Кіля В і η Кіля С утворили тісну пару. Зрештою, злилися в єдиний об’єкт, що призвело до викиду величезної кількості енергії, який земні астрономи спостерігали як «Великий спалах».

Якимось чином система зуміла пережити ці грандіозні події. Втім, її доля все одно вирішена. Зоря, що утворилася в результаті злиття, в майбутньому перетвориться на наднову. Її спалах буде чудово видно на земному небі й напевно подарує нам видовище, яке не має аналогів у письмовій історії.

За матеріалами https://www.nasa.gov

Апарат NASA неконтрольовано обертається після пошкодження сонячного вітрила
Що може розповісти про еволюцію світил дослідження зоряного скупчення?
Лід і вогонь: супутник сфотографував найпівденніший вулкан у світі
Астрономи знайшли на небі Темного Вовка
Захоплива панорама: Perseverance вперше побачив кратер Єзеро з висоти
Телескопи James Webb і Hubble вивчили «моторошну» пару галактик
Штучний інтелект навчили розуміти роботи астрономів минулого
Як турбулентність прискорює народження зір
Вихід із космічних перегонів: Boeing шукає покупців для провального Starliner
Два дні до кінця: телескоп NASA впаде на Землю на початку листопада