Hubble сфотографував «зоряне кладовище» у сусідній галактиці

На цьому зображенні телескопа Hubble представлена туманність N44. Вона являє собою величезний комплекс довжиною близько тисячі світлових років, розташований у Великій Магеллановій хмарі. Він складається з хмар міжзоряного газу, скупчень пилу та безлічі зір різного віку. Випромінювання цих світил іонізує оточуючу речовину, завдяки чому вона починає світитися і може бути зафіксована на подібних знімках.

Туманність №44. Джерело: NASA, ESA, V. Ksoll та D. Gouliermis (Universität Heidelberg), et al.; Processing: Gladys Kober (NASA/Catholic University of America)

Одна з найприкметніших рис N44 не яскраві хмари або зорі, а величезна «дірка» у центрі туманності. Це утворення має діаметр майже 250 світлових років і називається надбульбашкою.

Походження надбульбашки в N44 досі є предметом дискусій серед астрономів. Безумовно, потужні «вітри», які випускаються масивними зорями, можуть розганяти навколишні газові хмари, що супроводжується формуванням областей зі зниженим тиском. Але це суперечить виміряним швидкостям руху речовини всередині бульбашки.

Тому вчені розглядають інший варіант. Оскільки N44 є домом для безлічі масивних зір, надбульбашка могла утворитися в результаті серії спалахів наднових серед групи світил, що підійшли до кінця свого життєвого циклу приблизно в один і той же час. Якщо ця теорія підтвердиться, тоді перед нами — гігантське «зоряне кладовище».

Варто зазначити, що астрономам вдалося виявити залишок наднової поряд із супербульбашкою та визначити різницю у віці між зорями всередині та на краю супербульбашки приблизно в 5 млн років. Це вказує на численні спалахи зореутворення в N44. Характерний темно-синій регіон правіше і нижче надбульбашки відповідає одній з найгарячіших областей туманності та області найінтенсивнішого формування нових світил.

За матеріалами https://www.nasa.gov