Hubble сфотографував рекордно далеку зорю

Більшість зір, які можна побачити на небі неозброєним оком, знаходяться на відстані не більше кількох сотень світлових років від нас. За допомогою сучасних телескопів астрономи можуть фотографувати окремі світила в галактиках, що знаходяться на відстані до 100 млн світлових років від Чумацького шляху. Однак коли йдеться про ще більші дистанції, навіть найпотужніша техніка стає безсилою. Нормальні зорі просто занадто тьмяні, щоб їх можна було розглянути за звичайних обставин.

На щастя, часом на допомогу астрономам приходять закони всесвіту. Як відомо, гравітація масивних об’єктів взаємодіє зі світлом, посилюючи його та викривляючи промені. Цей ефект називається гравітаційним лінзуванням. Астрономи давно використовують його для вивчення об’єктів далекого космосу, які самі по собі надто тьмяні, щоб їх можна було розглянути у телескоп.

У квітні 2016 р. група астрономів з університетів США та Іспанії виконувала спостереження за скупченням галактик MACS J1149, розташованому в сузір’ї Лева на відстані в 5 млрд світлових років від Чумацького шляху. Воно виступає як гравітаційна лінза для ряду більш далеких галактик. За допомогою телескопа Hubble дослідники намагалися сфотографувати наднову, відому під позначенням Refsdal. Вона спалахнула в одній із цих фонових галактик і її світло було посилено лінзою.

Галактична скупчення MACS J1149.5 +223. Джерело: NASA, ESA, S. Rodney (John Hopkins University, USA) та FrontierSN team.

Під час спостережень, астрономи звернули увагу на точкове джерело світла, яке знаходилося в тій же галактиці, що і наднова. Проаналізувавши його спектр і характеристики, вчені виявили, що мають справу не зі спалахом надновим або гамма-сплеском, а з нормальною зіркою, яка належить до класу блакитних надгігантів. На думку астрономів, світило стало видимим після того, як його положення в галактиці змістилося, і світло почало проходити через околиці іншої зірки, гравітація якої зіграла роль другої лінзи. В результаті складання цих ефектів світло гіганта виявилося посиленим у 2000 разів, завдяки чому Hubble і зміг його сфотографувати.

“Ікар” на зображенні телескопа Hubble, зробленому в 2016 р. Джерело: NASA, ESA, and P. Kelly (University of Minnesota)

Астрономи дали знову відкритій зорі позначення Ікар. Її світові знадобилося 9 млрд років, щоб дістатися Землі. На сьогодні це найдальша від Чумацького шляху зоря, яку вдалося сфотографувати астрономам. Для порівняння, попереднє світило, якому донедавна належало це досягнення, знаходиться у 100 разів ближче за Ікара. Стаття про відкриття була опублікована у новому випуску журналу Nature.

Крім відкриття рекордно далекої зорі, астрономи також звітували про результати перевірки гіпотези про природу т.зв. темної матерії. Згідно з деякими припущеннями, її значна частина складається з первинних чорних дірок, що утворилися під час Великого вибуху. Проте, результати спостережень за гравітаційною лінзою свідчать проти цієї версії.

За матеріалами: https://www.spacetelescope.org/news/heic1807/