Планети, які утворилися на мільярди років раніше, ніж Земля, можуть бути менш щільними, ніж ті, що є значно молодшими. Такий висновок зробили вчені на основі достатньо стандартних відомостей про еволюцію зір.
Густина землеподібних планет
Землеподібні планети — це світи, що мають залізне ядро, менш щільну мантію навколо нього і тверду поверхню. Зазвичай одним із головних критеріїв при їхній належності до цього типу є відносно велика густина. Однак насправді вона може достатньо сильно відрізнятися. І нещодавно в Astrophysical Journal Letters вийшла стаття про це.
У ній йдеться про те, що густина землеподібних планет визначається їхнім хімічним складом. А він може достатньо відчутно варіюватися залежно від того, через скільки мільярдів років після Великого вибуху народився цей світ.
Річ у тім, що планети народжуються з холодних газопилових хмар. А ті є результатом загибелі попереднього покоління зір. Відповідно, співвідношення важких елементів, таких як залізо та нікель, до легших, таких як алюміній та кремній, буде визначатися тим, з якої зорі народився світ.
Старі й молоді світи
Масивні зорі живуть лише близько 10 млн років. Вони помирають у колосальних вибухах наднових, але залишають по собі відносно мало важких елементів. І більшість світил у ранньому Всесвіті були саме такими. Тому старші землеподібні планети повинні мати маленькі ядра і пухкі мантії.
Натомість невеликі зорі, такі як Сонце чи навіть менше, існують мільярди років і після смерті викидають у простір значно більше важких елементів. Тож і планети з цього матеріалу мають бути щільніші.
Усе це має велике значення для пошуку життя за межами Землі, бо важкі елементи також важливі для існування органічних істот. А це означає, що на найстаріших світах шукати життя не варто. Імовірніше, його можна буде знайти на молодших планетах.
Джерело phys.org
