Завершальна частина нашого підсумкового матеріалу, присвяченого найцікавішим і найважливішим космічним подіям 2020 року.
Висотне випробування Starship
10 грудня шанувальники космонавтики стали свідками одного з найнезвичайніших і найвидовищніших випробувань космічної техніки за останні роки. Того дня компанія SpaceX здійснила довгоочікуваний висотний тест прототипу нового корабля Starship з порядковим номером SN8.
Ті, хто стежив за трансляцією, міг побачити, як SN8 здійснив зліт на трьох двигунах Raptor (два з них потім були послідовно вимкнені, що також було частиною тесту), досяг висоти 12,5 км, завис, після чого перекинувся в горизонтальне положення і почав контрольоване падіння. Потім прототип знову активував двигуни та розвернувся у вертикальне положення. На жаль, здійснити м’яку посадку йому не вдалося — він не зміг погасити вертикальну швидкість і розбився об посадковий майданчик. Подальше розслідування показало, що через надто низький тиск у додатковому (посадковому) баку SN8 один із двигунів Raptor передчасно вимкнувся, а інший почав руйнуватися, що й призвело до аварії.
Але, попри невдачу на фінальній ділянці, загалом випробування можна назвати вельми продуктивним. SpaceX успішно виконала більшість поставлених завдань, попутно ще раз здивувавши світ. Що стосується Ілона Маска, то відразу після завершення польоту він залишив у своєму мікроблозі Twitter такий запис: «Марс, ми йдемо!».
Китайський прапор на Місяці
2020-й став роком, коли Китай заніс до свого активу ще одне досягнення, яке раніше підкорилося лише СРСР і США. Він став третьою в історії країною, яка зуміла доставити на Землю зразок місячного ґрунту.
Це завдання було виконано, запущеним 23 листопада апаратом «Чан’е-5». Після виходу на селеноцентричну орбіту від його орбітального зонда відокремилася зв’язка зі спускального та злітного модуля. Вона здійснила посадку на схід від піка Рюмкера — відносно молодої вулканічної формації, що утворилася приблизно 1,3 млрд років тому. Район посадки навмисно вибрали таким чином, щоб китайський апарат отримав можливість зібрати «свіжіші» зразки місячної речовини, ніж ті, що доправили американські експедиції Apollo та радянські станції «Луна».
Взявши пробу ґрунту та встановивши на місячній поверхні прапор КНР, злітний модуль успішно стартував і пізніше зістикувався з орбітальним зондом. Ця подія стала першим в історії стикуванням двох безпілотних апаратів на орбіті навколо іншого небесного тіла. Після перевантаження капсули зі зразками та відстикування модуль, був навмисно скинутий на Місяць, а орбітальний зонд ліг на зворотний курс до Землі. 15 грудня від нього відокремилася капсула для повернення, яка потім здійснила посадку на території автономного району Внутрішня Монголія. Усередині неї виявилося близько 1,7 кг реголіту.
«Чан’е-5» став першим автоматичним апаратом з часів, запущеного ще 1976 року, «Луни-24», який зумів повернути на Землю зразок місячної речовини. Наступною китайською місією до нашого природного супутника має стати «Чан’е-6», старт якої заплановано на 2023-2024 роки. Передбачається, що під час неї автоматичний розвідник доправить на Землю пробу ґрунту, взяту в південному приполярному регіоні Місяця.
«Хаябуса-2»: успішне повернення
«Чан’е-5» був не єдиним апаратом 2020 року, який доправив на Землю шматочок небесного тіла. За десять днів до нього на території австралійського полігона Вумера приземлилася капсула, скинута японським зондом «Хаябуса-2». Усередині неї були зразки речовини астероїда Рюгу (162173 Ryugu).
Після доставлення до Японії, капсулу було розкрито. У ній виявилися частинки астероїдного ґрунту загальною масою близько 5,4 г, що у багато разів перевищує заявлену мету місії (0,1 г). Після завершення сортування зібраного матеріалу, вчені розпочнуть його безпосереднє вивчення.
Що стосується основного модуля зонда «Хаябуса-2», то після прольоту Землі він розпочав розширену частину своєї місії. У липні 2026 року апарат «відвідає» астероїд 2001 СС21, а у 2027 і 2028 роках здійснить два гравітаційні маневри в околицях нашої планети. Вони дадуть йому змогу «наздогнати» наступну головну ціль — невеликий навколоземний астероїд 1998 KY26, що має діаметр близько 30-40 м. Якщо все пройде добре, автоматичний розвідник зблизиться з ним у липні 2031 року.
OSIRIS-REx йде на рекорд
У той час, як «Чан’е-5» і «Хаябуса-2» вже доставили на Землю зразки небесних тіл, американський апарат OSIRIS-REx зробить це лише через кілька років. Однак уже зараз ми точно знаємо, що в його капсулі, яку він повертає, міститься справді багато речовини. Через цю обставину він навіть втратив частину свого «улову».
20 жовтня 2020 року OSIRIS-REx зблизився з астероїдом Бенну (101955 Bennu), торкнувся триметровим пробовідбірним механізмом його поверхні та випустив у неї струмінь азоту. Знімки, зроблені під час цієї процедури, показали, що струмінь підняв значну кількість матеріалу — мале тіло виявилося значно більш пухким об’єктом, ніж спочатку передбачалося. У результаті зонд зібрав так багато речовини, що великі камені, які потрапили в контейнер пробовідбірника, просто не дали закритися його дверцятам. Це призвело до того, що апарат почав поступово втрачати зібрані зразки.
Через це групі супроводу довелося відмовитися від кількох запланованих маневрів і терміново перевантажити контейнер у повертальну капсулу, щоб мінімізувати втрати. Скільки саме ґрунту в підсумку вдалося зібрати, поки залишається невідомим. Але, за словами фахівців, у будь-якому разі його кількість значно перевищує 60 г, що були номінальною метою місії.
OSIRIS-REx покине околиці Бенну й ляже на зворотний курс до Землі в березні наступного року. Якщо все пройде згідно з планом, капсула із зібраними зразками здійснить посадку на території штату Юта 24 вересня 2023 року.
