​​NGC 2273: галактика з «псевдокільцями»

На цьому зображенні, отриманому телескопом Hubble, зафіксована галактика NGC 2273. Вона розташована на відстані 95 млн світлових років від Чумацького Шляху в сузір’ї Рисі.

Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Журнал №1 2022 (188)

До товару
Галактика NGC 2273 (фото телескопа Hubble). Джерело: SA/Hubble & NASA, J. Greene

На перший погляд, ця галактика нагадує звичайну спіральну систему з двома рукавами, що «виростають» з розташованої в її центрі перемички. Але це оманливе враження. Насправді вона має складнішу мультикільцеву структуру. Інакше кажучи, всередині цих спіралей ховаються додаткові спіралі.

NGC 2273 має внутрішнє та два зовнішні «псевдокільця». Судячи з усього, вони сформувалися, коли два закручені спіральні рукави зійшлися разом. Така конфігурація зустрічається досить рідко, що виділяє цю систему з сонму спіральних галактик.

Крім того, NGC 2273 є сейфертівською галактикою. Такі об’єкти мають дуже яскраві ядра, а спектр їхнього випромінювання містить безліч широких смуг, що вказує на потужні викиди газу зі швидкостями до кількох тисяч кілометрів на секунду. Вважається, що це — наслідки діяльності розташованих у їхніх центрах надмасивних чорних дір. До цього типу належить трохи більше відсотка спостережуваних спіральних галактик.

За матеріалами https://www.spacetelescope.org

Новини інших медіа
Українців запрошують до участі у міжнародному хакатоні від NASA
Нобелівську премію з хімії присудили за гомохіральність
Науковці дослідили унікальний залишок наднової 1181 року
Життя після смерті: біля згаслої зорі народилася екзопланета
Слід космічної інфляції після Великого вибуху шукають точніше завдяки квазарам
Європейська ракета MAPHEUS®-17 здійснила суборбітальний політ зі шведського космодрому
Астрономи нарешті розгадали трикутний сигнал у даних Паломарської обсерваторії
Нобелівську премію з фізики присудили за відкриття нейтрино високих енергій астрофізичного походження
Первинні чорні діри можуть існувати у п’ятивимірному просторі
Звинувачений у масштабному вимиранні метеорит «помолодшав» на 100 млн років