Міжнародна група астрофізиків оприлюднила один із найбільших наборів космологічних симуляцій у світі — понад 2,5 петабайта даних, що дорівнює приблизно половині мільйона фільмів у HD-якості. Масив дозволяє досліджувати, як речовина у Всесвіті розподілялась і змінювалась — від Великого вибуху до наших днів.
Що таке FLAMINGO
Дослідники Лейденського університету (Нідерланди) спільно з колегами з інших країн вже кілька років реалізують проєкт FLAMINGO — серію масштабних симуляцій, покликаних відтворити еволюцію Всесвіту на найбільших просторових масштабах. Опис нового публічного випуску даних поданий у препринті, надісланому до журналу Astronomy & Computing.
Науковці давно знають, що на найбільших масштабах речовина у Всесвіті утворює так звану космічну павутину — мережу ниток і вузлів, уздовж яких розташовані галактики. Порівнюючи симуляції з реальними спостереженнями, дослідники вивчають природу темної матерії та темної енергії — невидимих компонентів, що становлять більшу частину Всесвіту і визначають темп його розширення.
FLAMINGO охоплює об’єми простору в мільярди світлових років, що дозволяє аналізувати не лише окремі галактики, а й їхні скупчення та великомасштабну структуру загалом.
Суперкомп’ютер і відкритий доступ
Розрахунки виконувалися за допомогою коду SWIFT на суперкомп’ютері COSMA8 у Великій Британії. «Більшість дослідників просто не мають доступу до подібних потужностей», — зазначає Карлос Френк із Даремського університету.
Саме тому команда зробила дані відкритими для всіх. Щоб спростити роботу з масивом, розробники створили спеціальну онлайн-платформу: вона дає змогу вивантажувати лише потрібні фрагменти, не завантажуючи весь набір цілком.
Десятки досліджень і нові можливості
З моменту першої публікації симуляцій у 2023 році їх уже використали в десятках наукових робіт — зокрема у вивченні формування галактик і розподілу речовини у Всесвіті. Повний публічний випуск, за очікуванням команди, відкриє ще більше можливостей.
«Відкритий доступ до наборів даних такого масштабу може суттєво прискорити розвиток науки», — підкреслює Маттьє Шаллер із Лейденського університету.
Джерело: phys.org
