КНР успішно провела перший політ найбільшої у світі повітряної вітроустановки S1500 у місті Хамі (Сіньцзян). Летюча турбіна має габарити 60×40×40 м і побудована за схемою аеростат + кільцеве крило, що утворює гігантський повітропровід. Усередині розміщено 12 турбогенераторів по 100 кВт (сукупно — 1,2 МВт). Енергія передається на землю через трос-кабель, а сам комплекс пройшов монтаж у пустелі, перевірки надлишкового тиску та багаторазові запуски в умовах сильного вітру. Розробила повітряну вітроустановку компанія Beijing SAWES Energy Technology у співпраці з науковими інститутами Китаю.
S1500 призначена для роботи на висотах до 1500 м, де вітри швидші та стабільніші, ніж на рівні традиційних веж (≈200 м). За підсумками випробувань, компанія заявила про досягнення всіх запланованих цілей і готує подальші тести в різних регіонах країни з перспективою серійного виробництва.
Простіше кажучи, це повітряна електростанція. Наповнений газом аеростат підіймає установку туди, де вітер сильніший і стабільніший, ніж біля землі. Кільцевий корпус працює як повітропровід: він захоплює потік і спрямовує його на кілька менших турбін усередині. Турбіни обертають генератори, а струм іде вниз по тросу-кабелю прямо на наземну станцію. Секрет ефективності — у висоті (кращий вітер), у формі кільця (посилює потік) та в розподілі на кілька турбін (стійкіша робота й легше обслуговувати). Автоматика повертає установку носом за вітром і тримає її на потрібній висоті, тож вона може працювати майже безперервно.
Чому це важливо? Літальні вітроустановки можуть стати автономними енергетичними маяками для віддалених обсерваторій, високогірних радіотелескопів або тимчасових польових експедицій — без підведення мереж і без дизель-генераторів, що створюють вібрації та радіоперешкоди. Крім того, технології керування аеростатами та тросовими лініями живлення у стратосфері напряму корисні для псевдосупутників (HAPS), платформи яких використовують і для астрономічних спостережень у ближньому космосі.
Хочете ще більше прикладів, як учорашня фантастика стає буденністю? Від реактивних ранців і гнучких дисплеїв до космічних ліфтів — добірка «Чудеса науки: п’ять технологій із фантастичних фільмів, що стали реальністю» покаже, як ідеї зі стрічок переходять у лабораторії та на ринок. Після китайської вітротурбіни-дирижабля саме час зануритися у світ технодебютів, які ще вчора здавалися неможливими!
