На представленому зображенні американським апаратом LRO зображено плато Аристарха — одну з найцікавіших у геологічному відношенні ділянок Місяця. Воно являє собою піднесену ділянку заввишки 2 км і діаметром близько 120 км, яка рясна структурами вулканічного походження, зокрема борознами. Альбедо (відбивна здатність) ділянки досить низька.
Знімок LRO також демонструє дві характерні ударні структури, що знаходяться на околиці плато. Трохи нижче за центр фото розташований 35-кілометровий кратер Геродот — дуже давня ударна формація, дно якої колись було затоплено базальтовою лавою.
40-кілометровий кратер Аристарх (лівіше та вище центру) є його повною протилежністю. Це найяскравіша деталь місячної поверхні: його альбедо перевищує альбедо більшості ділянок Місяця майже вдвічі, що дозволяє помітити його навіть неозброєним оком.
За оцінками астрономів, Аристарх досить молодий і утворився близько 450 млн років тому. Більшість його структур збереглася у відносно недоторканому стані, він оточений добре помітною променевою системою. Найяскравішою частиною кратера є його крутий центральний пік заввишки 860 м.
Також слід зазначити, що околиці Аристарха відомі максимальним числом зареєстрованих короткочасних місячних явищ, що являються у вигляді світіння та спалахів у півтіні та тіні, появи яскравих плям, зміни кольору, помутніння тощо.
Коли в 1971 р. корабель експедиції Apollo 15 пролетів над Аристархом, прилади зафіксували сплеск альфа-частинок. Їхнім джерелом, швидше за все, був радон-222 — радіоактивний газ із періодом напіврозпаду 3,8 доби. Подальші дослідження кратера апаратом Lunar Prospector підтвердили виділення радону з його глибин.
