Астрономи знайшли на Місяці унікальне каміння, яке вкриває товстий шар світлого пилу. Вчені підозрюють, що воно може бути магнітним, і пов’язують із ним утворення дивної структури, відомої як Рейнер Гамма.
Дивовижне каміння на Місяці
Місяць майже повністю вкритий пилом. На відміну від Землі, цей пил не згладжується вітром і погодою, а має гострі краї, а також електростатично заряджений. Його вивчають ще з часів місій Apollo наприкінці 1960-х років. Тепер міжнародна дослідницька група під керівництвом доктора Оттавіано Рюша з Університету Мюнстера вперше виявила на поверхні нашого супутника аномальне каміння метрового розміру, яке вкрите дрібними частинками. Воно може мати унікальні властивості, наприклад, бути магнітним.
Найважливіший висновок науковців полягає в тому, що лише кілька валунів на Місяці мають шар пилу з дуже особливими відбивними властивостями. Їх добре видно через те, що вони по-іншому відбивають сонячне світло і тому здаються світлішими. Ці нові знахідки допомагають вченим зрозуміти процеси, які формують і змінюють кору на нашому супутнику.
Магнітні аномалії
Відомо, що на поверхні Місяця є магнітні аномалії, особливо поблизу області під назвою Рейнер Гамма. Однак досі питання про те, чи можуть гірські породи бути магнітними, ніколи не досліджувалося.
Щоб вивчити це питання, астрономи вперше дослідили взаємодію пилу з гірськими породами в області Рейнер Гамма — точніше, варіації їхніх відбивних властивостей. Наприклад, ми можемо зробити висновок, якою мірою і в якому напрямку відбивається сонячне світло від цих великих каменів. Знімки були зроблені космічним апаратом NASA Lunar Reconnaissance Orbiter, який обертається навколо Місяця.
Дослідницьку групу спочатку цікавили потріскані гірські породи. Вперше був використаний штучний інтелект для пошуку тріщин у майже мільйоні зображень. Пошуковий алгоритм виявив близько 130 000 цікавих каменів, половину з яких вчені ретельно вивчили.
«Ми розпізнали валун із характерними темними ділянками лише на одному зображенні. Цей камінь дуже відрізнявся від усіх інших, оскільки він розсіює менше світла назад до Сонця, ніж інші породи. Ми підозрюємо, що це пов’язано з особливою структурою пилу, зокрема, щільністю та розміром зерен», — пояснює Рюш.
Необхідність дослідження місячного пилу
Це захопливе відкриття, однак науковці все ще перебувають на ранніх стадіях розуміння властивостей цього пилу та його взаємодії з породою. У найближчі тижні й місяці вчені хочуть продовжити дослідження процесів, які призводять до взаємодії пилу з гірськими породами. Ці процеси включають, наприклад, підйом пилу за рахунок електростатичного заряду або взаємодію сонячного вітру з місцевими магнітними полями.
Серед численних безпілотних місій на Місяць NASA в найближчі роки відправить автоматичний місяцехід у регіон Рейнер Гамма, щоб знайти подібні типи валунів з особливим пилом. Навіть якщо це все ще мрія майбутнього, краще розуміння руху пилу може допомогти, наприклад, у плануванні людських поселень на Місяці. Адже з досвіду астронавтів Apollo ми знаємо, що пил створює багато проблем, таких як забруднення середовища проживання і технічного обладнання.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
