Група науковців виділила на найбільшому із супутників Юпітера Ганімеді ділянки, які є слідами діяльності кріовулканів. Цілком можливо, що апарат JUICE зможе знайти там щось цікаве, коли підлетить до планети.
Кріовулканізм на Ганімеді
Ганімед, найбільший супутник Юпітера, є також найбільшим супутником Сонячної системи, і за розмірами перевершує навіть планету Меркурій. Крім того, це єдине небесне тіло, окрім Землі (та газових гігантів), що має власне магнітне поле. І ніби цього було замало, щоб зробити цей крижаний світ особливим, науковці також припускають, що в його надрах ховається величезний океан, який може містити більше води, ніж усі океани Землі разом узяті.
Подібно до вулканів на Землі, кріовулкани є результатом виштовхування речовини зсередини небесного тіла на поверхню. Але у випадку океанічних світів, таких як Ганімед, названих так через наявність внутрішніх океанів, цією речовиною є вода та леткі речовини, що виштовхуються крізь поверхневий лід. Крім того, така властивість зумовлена геологічною активністю у надрах, яка є результатом припливних згинів, спричинених взаємодією цих супутників із газовими гігантами, навколо яких вони обертаються.
Можливі сліди біосигнатур
Ці регіони є важливими об’єктами для майбутніх спостережень у межах таких місій, як JUICE та космічний апарат NASA Europa Clipper. Досліджуючи воду з надр, науковці сподіваються знайти докази існування органічних процесів під поверхнею, що також може свідчити про наявність життя (або біосигнатур).
Відтоді як зонди Voyager пролетіли через систему Юпітера, вчені припускають, що на деяких із його найбільших супутників — Європі, Ганімеді та Каллісто — є океани, здатні підтримувати життя. У пресрелізі HSC доктор Соломоніду зазначила: «Ганімед — один із найцікавіших світів Сонячної системи. Розуміння можливої кріовулканічної активності може допомогти нам краще розібратися, як еволюціонують океанічні світи та чи можуть вони мати умови, придатні для життя».
Щоб виявити перспективні кріовулкани, команда використала переоброблені дані з ближньо-інфрачервоного картографічного спектрометра (NIMS) місії NASA Galileo, яка досліджувала систему Юпітера в період з 1995 по 2003 рік. Ці дані дозволили науковцям дослідити незвичайні заглиблення та структури на поверхні, які можуть бути пов’язані з кріовулканізмом. Серед найкращих кандидатів для дослідження були чотири патерни — заглиблення, які, ймовірно, були кріовулканічними жерлами, що відкладали матеріал на поверхню.
Спектрометри розкривають загадки кріовулканізму
У дослідженні також підкреслюється, що спостереження за допомогою спектрометра-камери «Маїс» (MAJIS) та приладу «Янус» (JANUS) допоможуть визначити, чи є ці особливості результатом кріовулканічної активності. Якщо це виявиться правдою, ці ділянки можуть містити сліди органічних молекул та інших біосигнатур, що походять із надр і зараз збереглися у поверхневому льоді.
Окрім Ганімеда, апарат JUICE досліджуватиме Каллісто та Європу та проведе їхню характеристику за допомогою свого сучасного комплексу наукових приладів. Очікується, що ці дослідження, у поєднанні з даними апарата Europa Clipper, допоможуть пролити світло на подібні системи в усій Галактиці.
За матеріалами phys.org
