У повітрі над Південним океаном найменше частинок твердих та рідких аерозолей. Нове дослідження дозволяє по-іншому подивитися на причину цього явища. Схоже, що атмосферу очищують дощі, які падають з особливого типу хмар.
Південний океан та його повітря
Вчені опублікували в журналі Climate and Atmospheric дослідження того, як функціонує атмосфера над Південним океаном. Цим терміном зазвичай позначають акваторію між Антарктидою та крайніми частинами Південної Америки, Африки та Австралії. Саме тутешнє повітря вважається найчистішим на Землі.
Йдеться передусім про вміст у ньому аерозолів. Так називають надзвичайно дрібні тверді частинки чи краплі рідини, розмір яких сприяє тому, що вони можуть роками та місяцями переноситися у повітрі, постійно перебуваючи у його складі.
Традиційний погляд на причини такого становища полягає в тому, що саме Південний океан максимально віддалений від великих міст та транспортних артерій, тому вплив на нього людини мінімальний. Основне джерело аерозолів тут — бризки від хвиль та фітопланктон.
Проте існує й інший погляд на причини цього явища. Над Південним океаном також спостерігається надзвичайно щільна хмарність. Особливо багато тут сильних короткочасних дощів. Тож є ідея, що саме вони змивають значну частину аерозолів та забезпечують чистоту повітря.
Комірчасті хмари
Саме хмарний покрив та його вплив на дощі та вміст аерозолів і досліджували вчені. Вони спиралися на нове покоління супутників, які не тільки дозволяють побачити окремі утворення в атмосфері, а й оцінити їхню структуру.
Насамперед дослідників цікавили так звані комірчасті хмари, які формують складний малюнок, схожий на бджолині стільники. Саме з таких над Південним океаном найчастіше й падають сильні короткочасні дощі.
На щастя, розмір однієї комірки складає 40–60 км, що дозволяє як слід роздивитися її навіть супутникам на достатньо високих орбітах. Для аналізу їхніх зображень науковці розробили спеціальне програмне забезпечення.
Що показали дослідження?
Отримані вченими висновки одночасно й очікувані, й незвичні. З одного боку, супутникові дані повністю підтверджують теорію про зв’язок між комірчастими хмарами, короткочасними дощами та вмістом аерозолів у повітрі. Опади дійсно змивають їх в океан.
З іншого боку, дані показують, що потужні короткочасні дощі переважно відбуваються не з «закритих» комірок, де товщина хмар найбільша, як це можна було б очікувати. Замість цього майже в п’ять разів частіше опади відбуваються з тих ділянок, які відносно вільні від покриву.
Науковці встановили, що комірчасті хмари переважно спостерігаються над Південним океаном узимку. Тобто саме в цей період повітря над ним стає чистішим.
При цьому цікаво, що і над північними регіонами Атлантики та Тихого океану час від часу спостерігаються такі саме хмари. Тож цілком можливо, що там ідуть схожі процеси. Проте встановити це зможуть лише майбутні дослідження.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
