Астрономи знайшли одні з найсильніших доказів того, що зорі можуть поглинати власні планети. Нове дослідження підтверджує давню віру в те, що молоді зорі здатні «споживати» найближчі світи під час формування планетних систем.
Літієвий відбиток у хімічному складі зір
Дослідники з Університету Кіл і Університету Ексетера вивчили тисячі зір і знайшли докази того, що шість різних червоних карликів — найменший, найхолодніший і найпоширеніший тип зорі у Всесвіті — поглинули планети, схожі на Землю.
На це вказав незвичний хімічний «відбиток пальця», розповів провідний автор дослідження, професор Робін Джеффріс з Університету Кіл. «Ми виявили, що кілька досліджених нами червоних карликів містять літій — хімічний елемент, якого в них не мало б бути», — пояснив він.
Професор Джеффріс додав: «Червоні карлики менші та холодніші за наше Сонце, але всередині вони надзвичайно гарячі. Це тепло має зруйнувати весь крихкий літій у ядерних реакціях незабаром після їхнього утворення».
Через це раніше висловлювалися прогнози, що виявлення присутності літію в їхніх атмосферах може сигналізувати про поглинання ще багатого на літій матеріалу, акретованого з навколишньої планетарної системи.
Докази поглинання планет
У новому дослідженні науковці вивчали молоді зоряні скупчення, використовуючи спектроскопічні дані, що стосуються вивчення того, як різні речовини взаємодіють з електромагнітним випромінюванням.
Дані спектроскопічного огляду Gaia-ESO (GES) охопили тисячі зір, серед яких команда виявила шість різних червоних карликів у трьох окремих скупченнях, які мали значно вищий вміст літію, ніж інші зорі подібного спектрального типу.
Їхній аналіз свідчить, що ці світила буквально «поглинули» навколишні планети, схожі на Землю, або загалом близько 3–10 мас Землі планетарного матеріалу. Саме це, ймовірно, й спричинило новий приплив літію в їхні атмосфери, які за інших умов містили б його вкрай мало.
Ці події поглинання давно теоретично розглядалися як можливий і навіть ймовірний результат під час формування ранніх планетних систем і могли навіть відбутися раніше в нашій Сонячній системі.
Новий погляд на раннє формування планетних систем
Якщо це пояснення виявиться правильним, відкриється нове вікно у раннє життя планетних систем, що дозволить дослідити кількість і час поглинання планет.
На відміну від ізольованих світил, зорі у скупченнях мають добре визначені вік і масу. Крім того, велика кількість подібних «сестринських» зір, що сформувалися з одного й того самого вихідного матеріалу, дає змогу легше виявляти навіть незначні відмінності в їхньому хімічному складі, зазначають дослідники.
За матеріалами phys.org
