Сьогодні виповнюється 126 років з дня народження Юрія Кондратюка — всесвітньо відомого вченого, ентузіаста своєї справи, який ще на початку ХХ століття обгрунтував можливість і необхідність космічних польотів. Він є автором так званої «траси Кондратюка», якою мандрували космічні кораблі Apollo.
Ми підготували 10 фактів про науковця, ім’я якого надовго було забуте на Батьківщині, але саме його теоретична й експериментальна діяльність допомогли людству ступити на Місяць.
Піонер космонавтики з Полтавщини
Народився майбутній геній 23 червня 1897 року в Полтаві. Його мати, Людмила Львівна Шаргей, була викладачкою французької мови. Батько, Ігнатій Бенедиктович Шаргей — католицького віросповідання, вічний студент.
Доля матері Кондратюка була вельми трагічною. Одного разу жінка вийшла на багатолюдний протест-демонстрацію та потрапила до в’язниці, але через вагітність її відпустили. За час перебування за ґратами вона збожеволіла. Народжувала сина вже душевно хворою. Коли Олександрові (таким було його справжнє ім’я) виповнилося 12 років, Людмила померла в будинку для психічно хворих людей.
Батько грав у вихованні сина епізодичну роль. Незабаром після народження хлопчика він залишив родину. Навчався у Київському та Петербурзькому університетах, пізніше переїхав у Німеччину. Помер того ж року, що й Людмила Шаргей.
Дванадцятирічний Олександр залишився сиротою і повернувся до Полтави, де його виховували бабуся та її другий чоловік.
Майбутній винахідник став учнем Другої полтавської чоловічої гімназії, пізніше вступив на механічне відділення Петроградського політехнічного інституту. Провчившись усього два місяці, був призваний до царської армії та зарахований до школи прапорщиків. Потім потрапив на війну й до березня 1918 року перебував на Кавказькому фронті.
Після заключення Берестейського миру Кондратюк вирушив до рідного міста, але на одній із кубанських станцій його затримав білогвардійський патруль і мобілізував тепер уже до Білої армії.
Змінив ім’я та прізвище
Справжнє ім’я винахідника — Олександр Гнатович Шаргей. Юрієм Кондратюком учений був змушений назватися заради конспірації, щоб уникнути переслідування за участь у білогвардійському русі. Мачуха Олена Петрівна Карєєва здобула йому документи свого померлого знайомого, студента Юрія Васильовича Кондратюка. У 1921 році загубитися під чужим прізвищем було неважко — мільйони людей загинули чи зникли безвісти.
Траса Кондратюка
1929 року в Новосибірську Юрій Кондратюк видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів», надруковану власним коштом, накладом 2000 примірників. Саме вона принесла автору світову популярність.
У цьому виданні вчений уперше виклав послідовність етапів освоєння космічного простору та розрахував оптимальну трасу польоту корабля до Місяця. Кондратюк запропонував вертикальний підйом ракети крізь щільні шари атмосфери з подальшим її виходом на навколоземну орбіту за певною траєкторією. Ці розрахунки NASA використала у місячній програмі Apollo, а запропонована вченим траєкторія була згодом названа «трасою Кондратюка».
Крім цього, науковець запропонував відправляти до природного супутника Землі екіпаж із трьох осіб: двоє у спеціальному модулі повинні досягти місячної поверхні, а третій — залишатися в кораблі на навколомісячній орбіті. За 40 років по тому американці (Ніл Армстронг, Майкл Коллінз, Едвін Олдрін) діяли за такою ж схемою.
У 1969-му один із керівників американського космічного проєкту Джон Губолт зазначив: «Кондратюк приблизно 50 років тому розрахував, що схема відділення останнього модуля від космічного корабля-носія є в енергетичному відношенні кращим способом посадки на Місяць».
Спроєктував найбільший у світі елеватор без металу та цвяхів
Тривалий час Юрій Кондратюк жив у Західному Сибіру, де займався проєктуванням і будівництвом елеваторів. У 1930 році він побудував «Мастодонт» — найбільше зерносховище у світі, що вміщувало понад 10 тисяч тонн зерна. За це він був заарештований разом із районним інженером Петром Горчаковим. На них написали донос і звинуватили у шкідництві, бо елеватор був створений за принципом зрубу — без металу та цвяхів. У доносі йшлося, що це зроблено навмисно, аби будівля якомога швидше розвалилась і зерно зіпсувалося. Насправді елеватор довго прослужив людям, вистояв перед землетрусом і кригою, й лише у другій половині 1980-х років згорів через вогнище, яке розвели безхатьки.
Кондратюка та Горчакова засудили до трьох років в’язниці, які замінили засланням. Але ж далі не було куди засилати, отже — Сибір. Учений відбував покарання в конструкторському бюро при ОДПУ (Об’єднане державне політичне управління, яке згодом увійшло до складу НКВС) до 1932 року.
Підкорювач кримських вітрів
На засланні Юрій почув про всесоюзний конкурс на найкращий проєкт найпотужнішої вітроелектростанції. Удвох із Горчаковим вони взялися за справу і згодом розробили проєкт під назвою «Кримська вітроелектростанція», який був визнаний найкращим у СРСР. Він передбачав будівництво електростанції потужністю в 12 мегават, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею кіловат. Завдяки цьому вченим дозволили ще до офіційного звільнення поїхати спочатку в Харків, а потім — у Москву, аби продовжити роботу над проєктом.
У 1937 році на горі Ай-Петрі у Криму почалося спорудження фундаменту станції. Проте вже 1938-го було ухвалене рішення про припинення проєктування та будівництва потужних вітроелектростанцій. У зв’язку з цим наступні два роки Кондратюку довелося займатися розробкою проєктів малих вітрових електростанцій.
Відмовив у співпраці Сергію Корольову
Під час одного з візитів до Москви Кондратюк зустрівся з Сергієм Корольовим, який запропонував співпрацю, проте Юрій відмовився — найімовірніше, через страх викриття свого справжнього імені та прізвища. Адже робота над військовими проєктами передбачала жорсткий контроль із боку НКВС. Під час перевірки біографії міг бути розкритий факт підміни документів і білогвардійське минуле. Це загрожувало розстрілом або концтабором.
Офіційно не був одружений і не мав дітей
Особисте життя Кондратюка не склалося, він ніколи не був одружений, не мав дітей, принаймні офіційно. Був закоханий в одну жінку — Зою Ценіну, в якої купив квартиру. У них стався бурхливий роман, але на освідчення Юрія кохана відповіла відмовою. Вчений зібрав речі, виселився з квартири в Новосибірську, попрощався і більше вони не бачилися.
Міг отримати Ленінську премію
Розробки та креслення проєкту «Кримська вітроелектростанція» не зникли. Вони були успішно застосовані під час зведення Останкінської телевежі в Москві, що є однією з найвищих штучних споруд у світі (545,1 м). Технологію використав учень Юрія Кондратюка Микола Нікітін, який за цей проєкт у 1970 році отримав Ленінську премію.
Писав вірші
Не всі знають, що Юрій Васильович був не тільки фізиком, але й ліриком — писав вірші. На дружні епіграми він міг відповісти експромтом:
Женщин я не признаю,
С детства я Луну люблю,
О свиданьи с ней мечтаю,
Экипаж изобретаю…
Лечу я к ней в ракете,
Как в собственной карете!
Дата смерті досі невідома
Точна дата смерті українського вченого-винахідника невідома. Під час Другої Світової війни він добровольцем пішов на фронт і зник безвісти. Листи, які надходили від Кондратюка Галині Плетньовій (із якою він познайомився незадовго до війни), свідчать про те, що, ймовірно, Юрій Кондратюк помер 1942 року.
Насправді є дві версії щодо місця й дати смерті:
- Загинув на фронті. За офіційною версією, 1942 року під час бою біля села Борсуки Калузької області Юрій Кондратюк отримав завдання знайти розрив телефонного кабелю, пішов і не повернувся. Похований нібито у братській могилі. Але жодних документів, які підтверджували би факт його загибелі, немає.
- Воював на фронті у Московському ополченні, опинився у нацистському полоні. Мав при собі зошит із розрахунками, що стосувалися ракетно-космічної теми. Записи потрапили на очі одному з фахівців. Тоді Кондратюка відправили до Вернера фон Брауна, який очолював ракетну програму нацистської Німеччини. Після війни вчений, побоюючись переслідувань у Радянському Союзі, переїхав до Сполучених Штатів. У новій країні він знову змушений був змінити ім’я. В американському журналі Life була опублікована стаття, де стверджувалося, що російський механік Юрій Кондратюк помер нікому не відомим 1952 року. Примірник журналу зберігається у фондах Національного музею авіації та космонавтики США (Smithsonian National Air and Space Museum).
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ ustmagazine
