Нейтрино це дуже легкі незаряджені елементарні частинки, які практично не взаємодіють з матерією і майже завжди безперешкодно пролітають через будь-яку перешкоду. Для їх виявлення використовуються спеціальні детектори, як правило, які являють собою величезні резервуари зі спеціальною рідиною або легкоплавкою твердою речовиною. Коли нейтрино потрапляють у ядро атома, це дозволяє виявити їх за продуктами реакції.
Донедавна астрономам було відомо лише два підтверджені джерела нейтрино — наше Сонце і наднова SN 1987A, що спалахнула 1987 р. у Великій Магеллановій Хмарі. Проте частинки, які вони випускають, мають на багато порядків менші енергії, ніж постійно реєстровані детекторами нейтрино особливо високих енергій, джерела яких залишалися для астрономів загадкою.
22 вересня 2017 р. розташований в Антарктиді детектор IceCube зареєстрував високоенергетичне нейтрино. Через кілька днів команда космічної гамма-обсерваторії Fermi повідомила, що напрямок його вильоту збігається з місцем розташування блазара TXS 0506+056, що знаходиться на відстані 4 млрд світлових років від Чумацького Шляху. Цей об’єкт є масивною еліптичною галактикою з дуже активним ядром.
Аналіз даних Fermi показав, що напередодні виявлення нейтрино активність блазара була найбільшою за історію спостережень. Спостереження, проведені з допомогою наземних обсерваторій, і навіть вивчення архівних даних підтвердили підвищену активність об’єкта. За словами дослідників, з дуже високою часткою ймовірності (понад 99,8%) TXS 0506+056 є джерелом високоенергетичних нейтрино.
Нейтринна астрономія одна із найперспективніших розділів науки. Нейтрино потрапляють до нас безпосередньо, нічим не поглинаючись та не від чого не відбиваючись. Вивчаючи, їх астрономи можуть отримати інформацію про їхнє джерело. Наприклад, нейтрино дозволяють виявити галактики, що існували до епохи реіонізації, коли Всесвіт був заповнений хмарами нейтрального водню.
Джерело: https://www.nasa.gov
