11 квітня 2019 року зонд «Берешит», створений ізраїльською некомерційною організацією SpaceIL, розпочав посадку на Місяць. У разі успіху він став би першим в історії побудованим на приватні інвестиції апаратом, який зумів сісти на поверхню природного супутника нашої планети.
На жаль, під час спуску у зонда раптово перестав працювати один з інерціальних вимірювальних модулів (IMU). Спроба перезапустити датчик призвела до відключення посадкового двигуна. У результаті апарат розбився об місячну поверхню.
Наукова «начинка» зонда складалася з кількох камер, магнітометра, а також масиву кутових відбивачів. Додатково на його корпусі було встановлено табличку із зображенням ізраїльського прапора та «капсулу часу» — цифровий диск, що містив інформацію про творців апарата, дані про національні символи Ізраїлю, його історію, культуру та наукові досягнення, а також дитячі малюнки.
Але нещодавно стало відомо, що на борту зонда перебував ще один вантаж, наданий за кілька тижнів до запуску некомерційною організацією Arch Mission Foundation. Її мета полягає у створенні сховищ людського знання по всій Сонячній системі. Для місії «Берешит» ця організація підготувала першу «місячну бібліотеку». Вона являла собою нікелеву капсулу розміром з DVD, що зберігала десятки тисяч вигравіюваних мініатюрних зображень.
Зображення містили 30 млн сторінок інформації, присвяченої людському суспільству та культурі — від статей з англомовної вікіпедії до класичних літературних творів. Крім того, бібліотека містила низку зразків генетичного матеріалу, зокрема людську ДНК, а також тисячі зневоднених тихоходок — мікроскопічних безхребетних, розміром 0,1-1,5 мм. Їх розмістили на спеціальній стрічці, обгорнутій кількома шарами ізоляційної плівки та прикріпленій до корпусу капсули.
Тихоходки вважаються однією з найвитриваліших форм життя на Землі. У несприятливих умовах вони здатні на довгі роки впадати в стан анабіозу, а коли навколишнє середовище стає більш придатним для існування — досить швидко оживати. Ці організми можуть витримувати перебування в космічному просторі, охолодження рідким гелієм і дози радіації, що на порядки перевищують смертельний рівень іонізуючого випромінювання для людини.
На думку співробітників Arch Mission Foundation, найімовірніше, «місячна бібліотека» зуміла пережити аварію апарата. А це означає, що мікроорганізми залишилися цілі. Навіть якщо сховище розкололося на кілька фрагментів, у тихоходок є досить непогані шанси на виживання на місячній поверхні протягом тривалого часу. Можливо, у майбутньому спеціалізована місія змогла б відвідати місце аварії «Берешит» і доставити на Землю капсулу або її уламки, щоб вчені перевірили, чи зуміють тихоходки знову ожити в сприятливих умовах.
За матеріалами https://www.wired.com
