11 квітня 2019 р. зонд «Берешит», створений ізраїльською некомерційною організацією SpaceIL, розпочав посадку на Місяць. У разі успіху він став би першим в історії побудованим на приватні інвестиції апаратом, що зумів сісти на поверхню природного супутника нашої планети.
На жаль, під час спуску у зонда раптово перестав працювати один з інерційних вимірювальних модулів (IMU). Спроба перезапустити датчик призвела до вимкнення посадкового двигуна. В результаті апарат розбився об місячну поверхню.
Наукова «начинка» зонда складалася з кількох камер, магнітометра, і навіть масиву кутових відбивачів. Додатково на його корпусі була встановлена табличка із зображенням ізраїльського прапора та «капсула часу» — цифровий диск, що містить інформацію про творців апарату, дані про національні символи Ізраїлю, його історію, культуру та наукові досягнення, а також дитячі малюнки.
Але нещодавно стало відомо, що на борту зонда був ще один вантаж, наданий за кілька тижнів до запуску некомерційною організацією Arch Mission Foundation. Її мета полягає у створенні сховищ людського знання по всій Сонячній системі. Для місії «Берешит» ця організація підготувала першу «місячну бібліотеку». Вона являла собою нікелеву капсулу розміром з DVD, що зберігала десятки тисяч вигравіюваних мініатюрних зображень.
Зображення містили 30 млн сторінок інформації, присвяченої людському суспільству та культурі – від статей з англомовної вікіпедії до класичних літературних творів. Крім того, бібліотека включала низку зразків генетичного матеріалу, у тому числі людську ДНК, а також тисячі зневоднених тихоходок – мікроскопічних безхребетних розміром 0,1-1,5 мм. Вони були розміщені на спеціальній стрічці, обгорнутій кількома шарами ізоляційної плівки та прикріпленої до корпусу капсули.
Тихоходки вважаються однією з найвитриваліших форм життя на Землі. У несприятливих умовах вони здатні на довгі роки впадати в стан анабіозу, а коли навколишнє середовище стає більш придатним для існування досить швидко оживати. Ці організми можуть витримувати перебування в космічному просторі, охолодження рідким гелієм та дози радіації, що на порядки перевищують смертельний рівень іонізувального випромінювання для людини.
На думку співробітників Arch Mission Foundation, швидше за все, «місячна бібліотека» зуміла пережити аварію апарату. А це означає, що мікроорганізми залишилися цілими. Навіть якщо сховище розкололося на кілька фрагментів, тихоходки мають дуже непогані шанси на виживання на місячній поверхні протягом тривалого часу. Можливо, у майбутньому спеціалізована місія змогла б відвідати місце аварію «Берешит» і доставити на Землю капсулу або її уламки, щоб вчені перевірили, чи зуміють тихоходки знову оживити за сприятливих умов.
За матеріалами: https://www.wired.com
