Астрономи знайшли кілька кандидатів у сфери Дайсона

Астрономи шукають інопланетні мегаструктури у космосі як доказ існування позаземних цивілізацій. Вони вже знайшли кілька дивовижних сигналів. Це можуть бути сфери Дайсона.

Сфери Дайсона. Джерело: phys.org

Пошук інопланетних цивілізацій

Є три способи пошуку доказів існування інопланетних технологічних цивілізацій. Перший — шукати свідомі спроби повідомити про своє існування, наприклад, за допомогою радіопередач. Інший — знайти докази відвідування ними Сонячної системи. І третій варіант — виявляти ознаки масштабних інженерних проєктів у космосі.

Команда астрономів обрала третій підхід, проаналізувавши дані нещодавніх астрономічних спостережень і виявивши сім кандидатів на інопланетні мегаструктури, відомі як сфери Дайсона, які заслуговують на подальший аналіз. 

У цьому детальному дослідженні вони шукали «диваків» серед зір. Це — об’єкти, які можуть бути інопланетними мегаструктурами. При цьому автори були обережними й не робили зайвих сенсаційних заяв. Сім об’єктів, розташованих у межах 1000 світлових років від Землі, є червоними карликами, у світимості яких виявили певні аномалії.

Сфера Дайсона

Сфери Дайсона були вперше запропоновані фізиком Фріменом Дайсоном у 1960 році як спосіб для розвиненої цивілізації використовувати енергію зорі. Вони складаються з окремих колекторів енергії, заводів та житлових комплексів, які обертаються на певній відстані від зорі й утворюють майже суцільну структуру навколо неї.

Дайсон зрозумів, що ці мегаструктури повинні мати видимі ознаки. Ними має бути значний надлишок інфрачервоного випромінювання. Це викликано тим, що мегаструктури поглинають видиме світло, яке випромінює зоря, але не можуть використати його повністю. Натомість їм довелося б «скидати» надлишок енергії у вигляді електромагнітних хвиль з набагато довшою довжиною хвилі.

На жаль, таке світло також може бути сигнатурою багатьох інших речей, таких як газопилові диски або хмари комет. Проте сім багатообіцяючих кандидатів явно не пов’язані з усіма цими звичайними космічними утвореннями.

Варто зазначити, що є ще одна ознака сфери Дайсона: видиме світло від зорі має знижуватися, коли мегаструктура проходить перед нею. І таку річ науковці вже один раз бачили. Багато ажіотажу свого часу викликала зоря Теббі, або KIC 8462852, яка показала чимало справді незвичайних провалів у своєму світлі, що могло бути пов’язано з інопланетною мегаструктурою.

Майже напевно це не інопланетна мегаструктура. Було запропоновано безліч природних пояснень, таких як сукупність комет, що проходять крізь хмару пилу. Але це дивне спостереження. Очевидним продовженням роботи з сімома кандидатами мало б стати продовження пошуків ознак присутності сфери Дайсона.

Чи справді вони існують?

Утім, сфер Дайсона може навіть не існувати. Це не означає, що їх взагалі не може бути, скоріше, що будь-яка цивілізація, здатна побудувати їх, ймовірно, не потребувала б цього (якщо тільки це не якийсь мега мистецький проєкт).

Міркування Дайсона щодо розгляду таких мегаструктур базувалися на припущенні, що розвинені цивілізації матимуть величезні енергетичні потреби. Приблизно в той самий час астроном Микола Кардашев запропонував шкалу, за якою можна оцінювати розвиток цивілізацій, що майже повністю ґрунтувалися на їхньому енергоспоживанні. У 1960-х роках це мало певний сенс. Людство впродовж своєї історії експоненціально збільшувало енергоспоживання в міру розвитку технологій і збільшення кількості людей, тож вчені просто екстраполювали цю постійно зростаючу потребу в майбутнє.

Однак за останні 50 років, а особливо за останнє десятиліття, наше глобальне споживання енергії почало зростати набагато повільніше. Дайсон і Кардашев ніколи не уточнювали, для чого будуть використовуватися ці величезні обсяги енергії, а просто (досить обґрунтовано) припускали, що вони знадобляться для того, щоб робити те, що роблять розвинені інопланетні цивілізації.

Набагато менше споживання енергії

Зараз, коли ми заглядаємо у майбутнє технологій, ми бачимо, що ефективність, мініатюризація і нанотехнології обіцяють значно менше споживання енергії (продуктивність практично всіх технологій постійно покращується).

Швидкий розрахунок показує, що якби ми хотіли зібрати 10% сонячної енергії на відстані, на якій розташована Земля від Сонця, нам би знадобилася площа поверхні, що дорівнює 1 млрд Земель. А якби ми мали суперсучасну технологію, яка б дозволила створити мегаструктуру товщиною лише 10 км, то для її будівництва нам знадобилося б близько мільйона Земель, щоб побудувати її.

Суттєвою проблемою є те, що наша Сонячна система містить масу, еквівалентну лише 100 Землям, тому нашій просунутій інопланетній цивілізації довелося б демонтувати всі планети в 10 000 планетних систем і транспортувати їх до себе, щоб побудувати сферу Дайсона. Щоб зробити це з матеріалу, доступного в одній системі, кожна частина мегаструктури могла б мати лише один метр завтовшки.

За матеріалами phys.org

Земна атмосфера здатна захистити нас від близького спалаху наднової
Вони серед нас: вчені Гарварду припускають, що прибульці маскуються під людей
NASA витратить 19,5 млн доларів на запуск фальшивої зірки
Марсохід Perseverance доїхав до Світлого янгола
Подорож до Марса ціною нирок: організм людини не витримає міжпланетний переліт
В Англії екоактивісти облили фарбою стародавню обсерваторію
Кратери та іржа: TGO зазнімкував багату на метали ділянку на Марсі
Темою міжнародного хакатону NASA у 2024 році стане Сонце
Червоні та коричневі карлики: Дуже Великий телескоп знайшов приховані супутники яскравих зір
Астрофотограф зафільмував сріблясті хмари над Україною (відео)