За майже 30 років, що минули з моменту відкриття перших планет за межами Сонячної системи, астрономи виявили вже чотири тисячі подібних об’єктів. Переважна більшість із них мають відносно невеликі періоди обертання, що пов’язано з технічними обмеженнями методів, які використовують для пошуку екзопланет: набагато простіше знайти тіло, яке перебуває на невеликій відстані від зорі та регулярно проходить її диском (або спричиняє помітні відхилення її радіальної швидкості), ніж віддалений об’єкт, який робить один оберт навколо світила за десятки років.
У червні 1998 року розташований у Чилі 1,2-метровий телескоп EULER розпочав довготривалі спостереження 1647 зір головної послідовності, розташованих на відстані до 162 світлових років від Сонця. Мета проєкту — виявлення їхніх невидимих супутників, що мають тривалі періоди обертання. Пошуки ведуться за допомогою спектрографа CORALIE, що реєструє відхилення радіальної швидкості світил від середніх значень.
Нещодавно на сайті arxiv.org було опубліковано препринт статті, присвяченій останнім знахідкам EULER. Телескопу вдалося виявити три планети-гіганти та два коричневих карлики, що обертаються навколо сонцеподібних зір HD 181234, HD 13724, HD 25015, HD 92987 і HD 50499. Усі ці світила характеризуються підвищеною металевістю. Знайдені об’єкти мають періоди обертання від 15,6 до 40,4 року і маси від 2,93 до 26,77 юпітеріанської.
Ці дані підтверджують припущення про те, що планети-гіганти частіше трапляються у зір із високою металевістю. Також вони поповнять базу даних екзопланет NASA, де ще недавно було лише 26 відомих тіл із періодом обертання, що перевищує 15 років. У майбутньому багато з виявлених телескопом EULER об’єктів стануть цілями для інших обсерваторій, які спробують отримати їхні прямі зображення.
За матеріалами https://nplus1.ru
