Команда астрономів з Інституту Карнегі опублікувала результати дослідження, присвяченого пошуку планет у близьких до Сонця червоних карликів. Вчені проаналізували дані про радіальну швидкість 38 зір і виявили періодичні відхилення в русі дев’яти з них, що свідчать про наявність 16 планетоподібних супутників.
З 16 зареєстрованих сигналів, вісім потребують додаткових спостережень для їхнього підтвердження. З решти восьми, три відповідають тілам, які раніше мали статус кандидатів в екзопланети. П’ять об’єктів, що залишилися, були невідомі астрономам.
Серед п’яти відкритих екзопланет найбільший інтерес представляють об’єкти, що отримали позначення GJ 180 d і GJ 229A c. Це суперземлі, орбіти яких лежать у межах зон населеності їхніх зоряних систем (де температурний режим допускає існування на поверхні рідкої води).
GJ 180 d обертається навколо самотнього червоного карлика, розташованого на відстані 38 світлових років від Сонця. Маса цього тіла в 7,5 раза перевищує масу Землі, його період обертання становить 122 дні. Це вже третя екзопланета, знайдена в цій зоряній системі.
GJ 229A c є частиною подвійної системи, що складається з червоного та коричневого карлика. Вона розташована на відстані 19 світлових років від Сонця. Маса екзопланети становить 7,2 земних, на один оберт навколо червоного карлика у неї йде 106 діб.
Серед виявлених під час дослідження кандидатів в екзопланети, найцікавіший об’єкт GJ 433 с. Отримані астрономами дані свідчать про те, що це холодний супернептун. Його маса в 32 рази перевершує масу Землі, а період обертання становить 5100 днів. Це найближча до Сонячної системи планета подібного класу з уже відкритих. На думку вчених, телескопи нового покоління, які будуть введені в дію в нинішньому десятилітті, мають усі шанси отримати пряме зображення GJ 433 с — звісно, за умови, що існування екзопланети підтвердиться.
За матеріалами https://arxiv.org
