Молодий Всесвіт був дуже неспокійним місцем. Усередині гігантських газових хмар утворювалися перші величезні зорі, а зародки майбутніх галактик постійно стикалися. Але через кілька мільярдів років ситуація стабілізувалася і протогалактики поступово перетворилися в добре знайомі нам спіральні зоряні системи.
Симуляція еволюції галактики. Джерело: Lund University
Команда шведських астрономів спробувала пролити світло на механізм цієї трансформації. Відправною точкою стали зорі Чумацького Шляху, що виступили в ролі своєрідних «капсул часу». Їхнє положення, швидкість і вміст різних хімічних елементів допомагають зрозуміти, як утворилася наша Галактика.
Далі дослідники за допомогою суперкомп’ютера створили симуляцію розвитку Галактики, що охоплює проміжок часу в 13,8 млрд років. Модель показала, що при зіткненні двох великих зоряних систем через величезний приплив зореутворювального газу навколо старого диску може утворитися новий. Упродовж кількох мільярдів років вони повністю зливаються. Це призводить не лише до утворення стабільної спіральної структури, а й до виникнення популяцій світил, що нагадують зоряне населення нашого Чумацького Шляху.
За матеріалами: https://phys.org
