Міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS після перигелію продовжує свій рух Сонячною системою. Перед своїм «прощанням» комета наблизиться до Землі на мінімальну відстань у 268,9 млн км — це станеться 19 грудня. Мінімальна відстань дозволить краще розгледіти 3I/ATLAS та визначити його природу. Дані, зібрані в ці дні, можуть пролити світло на природу цього загадкового гостя. Але вже зараз цей об’єкт дивує астрономів своїми незвичними для комет властивостями.
Суперечливий антихвіст
Нещодавні спостереження показали дивовижне явище: від ядра об’єкта у напрямку до Сонця простягнувся так званий антихвіст. Науковці вирахували його довжину, і його протяжність виявилася близько пів мільйона кілометрів. Це більше, ніж відстань від Землі до Місяця! Такого гігантського антихвоста ще ніколи не вдавалося спостерігати в комет.
Щоб утворити таку структуру всього за 45 днів, матеріал мав би викидатися з ядра зі швидкістю понад 130 м/с. Чи можна пояснити це звичайними космічними процесами, як-от сонячний вітер і тиск випромінювання? Вчені сумніваються. Це змушує розглядати й інші, більш екзотичні гіпотези, зокрема, можливість штучного походження явища.
Як оцінити унікальність знахідки?
Пошук подібних об’єктів — складне завдання. Навіть найсучасніші телескопи можуть помітити лише тіла розміром з футбольне поле на відстані, подібній до відстані до Сонця. Більш дрібні або надто швидкі об’єкти залишаються непоміченими. Тому кожна знахідка, як 3I/ATLAS, має надзвичайну цінність.
Астрономи використовують спеціальні шкали, наприклад, шкалу Лоеба, щоб оцінити, наскільки об’єкт виходить за межі звичайного. Однак для точної оцінки потрібно знати багато подібних тіл. Кожен новий міжзоряний відвідувач розширює наш кругозір і, можливо, наближає до відповіді на питання Фермі: чи самі ми у Всесвіті?
Раніше ми повідомляли про те, як знімок розкрив складну структуру хвостів комети 3I/ATLAS.
За матеріалами avi-loeb.medium.com
