Космічний телескоп James Webb (JWST) виявив найдальшу наднову. Вона спалахнула, коли Всесвіту було всього 730 млн років.
14 березня 2025 року франко-китайський рентгенівський телескоп SVOM виявив гамма-сплеск, який отримав позначення GRB 250314A. Під час подальших спостережень Північний оптичний телескоп на Канарських островах зафіксував його інфрачервоне післясвітіння, що вказувало на те, що він розташований на дуже великій відстані від Землі.
Подальші спостереження, виконані Дуже Великим телескопом ESO, підтвердили це і дозволили оцінити відстань до об’єкта, що був джерелом сплеску. Ним була гігантська зоря, яка колапсувала і перетворилася на наднову. Це сталося всього через 730 млн років після Великого вибуху.
Для підтвердження було залучено JWST. Йому вдалося зафіксувати світло від спалаху наднової. Отже, JWST побив власний рекорд: попередня зазнімкована ним найдальша наднова існувала коли Всесвіту було 1,8 млрд років.
Оскільки це найраніша і найвіддаленіша наднова, виявлена на сьогодні, дослідники порівняли її з тим, що їм добре відомо — сучасними найближчими надновими. Обидві виявилися дуже схожими, що їх здивувало. Річ у тім, що про перший мільярд років існування Всесвіту досі мало що відомо. Ранні зорі, ймовірно, містили менше важких елементів, були більш масивними й жили менше. Вони також існували в епоху реіонізації, коли газ між галактиками був в основному непрозорим для високоенергетичного світла. Однак, схоже на те, що перші наднові були схожі на сучасні.
Що стосується галактики, яка є домівкою для рекордної наднової, вона схожа на інші галактики, що існували в той самий час. Через дуже велику відстань поки що дослідникам складно розрізнити якісь деталі її структури.
Вчені вже розробили плани повторного використання JWST, щоб дізнатися більше про гамма-сплески в ранньому Всесвіті. Вони сподіваються зафіксувати їхнє післясвітіння, що дозволить їм отримати «відбиток» галактики.
За матеріалами Esawebb
