Науковці зробили нову доповідь про подію, відому як геомагнітний екскурс Лашамп-Каргаполово, що відбулася 41 тисячу років тому. Тоді магнітне поле нашої планети почало провертатися і сильно ослабло, а її атмосферу пронизували потужні космічні промені.
Чому космічні промені не досягають поверхні Землі
Магнітне поле Землі захищає нас від небезпечного космічного випромінювання, але воно не таке постійне, як ми звикли вважати. На Генеральній асамблеї Європейського cоюзу геонаук група дослідників представила нову інформацію про подію, відому як екскурс Лашамп-Карогополово. Вона полягає в тому, що 41 тис. років тому магнітне поле нашої планети ослабло, а шкідливе космічне проміння бомбардувало планету.
Зазвичай магнітне поле Землі вкриває нашу планету коконом від натиску космічного випромінювання, що пронизує весь космос, зокрема і від заряджених частинок, які викидає назовні Сонце. Але воно не є стаціонарним. Магнітна північ не лише коливається, відхиляючись від істинної півночі (географічно визначеного місця), але й час від часу перевертається. Під час цих подій магнітна північ стає півднем і навпаки, а інтенсивність самого поля зменшується.
Екскурс магнітного поля
Але є також так звані екскурси магнітного поля — короткі періоди, коли інтенсивність магнітного поля зменшується, а знайомий нам диполь може зникнути, замінившись кількома магнітними полюсами.
Екскурс Лашамп-Каргополово, що відбувся близько 41 000 років тому, є одним із найбільш вивчених. Він характеризується низькою напруженістю магнітного поля, що означає менший захист поверхні Землі від шкідливого космічного випромінювання. Періоди низької інтенсивності магнітного поля можуть корелювати з великими потрясіннями в біосфері.
Щоб побачити, коли космічні промені інтенсивно бомбардували поверхню Землі, вчені можуть виміряти космогенні радіонукліди в кернах з льоду та морських відкладеннях. Ці особливі ізотопи утворюються під час взаємодії космічного проміння з атмосферою Землі.
Зв’язок космічних радіонуклідів та магнітного поля Землі
Очевидно, що періоди меншої інтенсивності палеомагнітного поля, коли воно не може екранувати Землю, повинні корелювати з вищими темпами утворення космогенних радіонуклідів в атмосфері. Саня Пановська, дослідниця з Німеччини, представила свої висновки про взаємозв’язок між інтенсивністю палеомагнітного поля і космогенними нуклідами під час екскурсу Лашамп-Каргаполово, присвяченого космічному клімату, наступного тижня під час Генеральної асамблеї Європейського союзу геонаук (EGU) 2024.
Варіації космогенних радіонуклідів, таких як берилій-10, є незалежним показником того, як змінювалося в минулому магнітне поле Землі. Пановська виявила, що середній рівень виробництва берилію-10 під час екскурсу Лашамп-Каргаполово був удвічі вищим за сучасний, що означає дуже низьку напруженість магнітного поля і велику кількість космічного проміння, що досягає земної атмосфери.
Щоб отримати більше інформації з космогенних радіонуклідних і палеомагнітних даних, Пановська реконструювала ситуацію, використовуючи обидва набори даних. Її дослідження показують, що 41 тис. років тому магнітосфера сильно стиснулася і практично не захищала Землю від радіації.
За матеріалами phys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
